Гучна музика в нічному клубі більше не приносила задоволення. Коли ти вже багато випив, іноді з’являється різка зміна настрою. Позитивний настрій змінюється моторошним негативом, а в голову лізуть давно закопані в підсвідомості думки. Михайло був самотній ось уже як півроку і досі тяжко переживав розрив із колишньою.
Він так і сидів у компанії трьох друзів, не танцював, ні з ким не знайомився. Просто дивився в одну точку і розмірковував над своїм життям. Йому не подобалися висновки, до яких він приходив. Від цього ставало ще важче. Пройшла година. Не витримуючи тиші, що нависла, і важкої атмосфери, один з хлопців йде в бік танцполу, щоб трохи потанцювати і відволіктися. Всі інші продовжують сидіти і вести тиху, абстрактну розмову.
Через деякий час Андрій повертається до хлопців у компанії двох дівчат. Веселі та красиві, вони піднімають настрій усієї компанії. Навіть Мишко відволікається від важких дум, пропонуючи покататися нічним містом. Всі погоджуються, беруть таксі і їдуть до Андрія додому, продовжуючи вечірку.
Через деякий час Андрій продовжує знайомство з однією з дівчат Вікою. А ще за тиждень пропонує їй зустрічатися. Типова історія, яких багато за винятком лише одного: Віка вже таємно перебуває у стосунках із Мишком. Але упускати дуже небідного програміста Андрія їй зовсім не хочеться, треба подумати про майбутнє. І таємні коханці починають жити подвійним життям, де брехня стає частиною їхнього звичного побуту.
А за рік Андрій вирішує зробити Віці пропозицію. Звичний спосіб життя швидко змінюється. Адже якщо раніше піти на вечір «до подруг» і провести час із Мишком не було якимось важким завданням, то тепер обставини змінилися. Та ще й Мишко останнім часом себе почав якось дивно поводити. Додавав зайву романтику, хоч чудово розумів, на яких вони з Вікою правах.
Дівчина вирішує взяти паузу у стосунках і більше проводити час із нареченим, тобто Андрієм. Вони навіть їдуть до іншого міста провести час разом, лише вдвох. Шикарний готель, ресторани, вогні нічного міста розплющують дівчині очі і вона раптом починає розуміти, що її майбутній чоловік не такий вже й нудний, яким раніше їй здавався.
Після поїздки Віка навіть розповідає про свої думки подругам. Ті радіють за неї та радять забути про Михайла. Тепер у неї розпочнеться нове життя, сімейні турботи. Навіщо їй хоч і гарний, але невдаха? Потрібно дивитися у майбутнє. Віка приходить до висновку, що подруги, виявляється, дуже праві. Але остаточне рішення вона залишає за собою.
У ресторані багато гостей. Звичайно, адже сьогодні тут святкується весілля. Та не когось там, а дуже перспективного програміста та його коханої. Гостей – море. Все красиво, смачні страви, розкішні костюми, красуня-наречена. Свідок сидить біля молодих. Він уже подарував конверт і тепер мовчазно займав своє місце, розглядаючи всіх, хто зібрався. Нескладно здогадатися, що його звуть Михайло.
Віка навіть не думає про нього. Сьогодні найважливіший день у її житті. Отже, виглядати і відчувати себе потрібно відповідно. Все має бути ідеальним. Проходить перша, скромна частина вечора. Тамаду не запросили, тож танці та їжа сьогодні на першому місці. А також спілкування. Як і у перший день їх знайомства, Михайло сидить мовчки, іноді пробує якісь закуски. Нічого особливого. Весілля тай весілля.
Але в якийсь момент він наважується запросити наречену на танець. Усі гості зайняті своїми справами, а наречений не проти. І колишні коханці без жодної пристрасті чи ностальгії починають крутитися під повільну пісню.
— Ну, як тобі весілля. Сукня подобається?
— Мишко, відчепися. Що було то було. Давай просто трохи потанцюємо та розійдемося. Не живи минулим.
– Як скажеш, люба.
— Подумай сам, у нас нічого не вийшло б. Та й Андрій твій друг. Хіба ти хочеш для нього такої долі?
– Він уже дорослий. А я любив тебе.
— Він теж любить мене, а я люблю його. Пісня скінчилася, піду до чоловіка.
Мишко абсолютно не був здивований. Більше того, він чекав на подібне відношення. Тому на його обличчі не здригнувся жоден м’яз, коли йому вручили мікрофон, щоб привітати молодих. Тост тривав близько п’яти хвилин. У ньому свідок розповідав, які молодці наречений та наречена. Як добре, що вони знайшли одне одного. І він щасливий лише через те, що його запросили на цей захід.
Але останні слова змінили все для Віки. У них Михайло говорив про те, що в подарованому конверті знаходиться щось набагато цікавіше за гроші. Яких у Андрія набагато більше, ніж у нього. Там є інформація. Адже саме в інформаційний вік ми живемо, чи не так? І що молоді повинні обов’язково разом подивитися, що ж записано на флешці, але після весілля. Потім він закінчив і всі випили.
Наречена побіліла, але в останню мить взяла себе в руки. Ніхто нічого не зрозумів, але вона знала, що нічого хорошого від флешки чекати не доводилося. За 10 хвилин зник і свідок. А Андрій принципово не хотів віддавати подарунок майбутній дружині, сказав що це було прохання друга. Тепер час, здавалося, прискорився в тисячу разів. Адже незабаром все зіпсується, а зробити нічого вже не можна.
Змарніла і сумна наречена сіла за стіл біля того місця, де ще півгодини тому сидів Михайло. Настрою не було зовсім. Цей день вона запам’ятає надовго. Що лишається робити? Вже нічого. Просто чекати та сподіватися на краще.
