Історії про кохання

Коли я натякнув, що їй краще налагодити стосунки з чоловіком, почалася істерика зі словами: “Не кидай мене, я так сильно люблю тебе”

Було в мене кілька швидкоплинних романів із заміжніми. Намагався дотримуватися тієї думки, що чоловіча солідарність перевищує тілесні потяги, але щоразу не міг встояти.

Потім подумав, що чоловіки самі винні, що не можуть утримати своїх дружин від зради.

Так було й того разу. Побачив її у соцмережі у друзях у свого друга. Дуже вродлива дівчина, звичайно ж, не залишилася мною непомічена.

Ми познайомилися, почали спілкуватися. Ось тут мені вдалося дізнатися в друга всю необхідну інформацію, але було не до цього, пристрасть накрила з головою.

Потім вона приїхала до мене, справа дійшла до інтиму, і ось тут я звернув увагу, що дівчина народжувала. Підвішені груди і шрам від кесарева говорили самі за себе.

У результаті з’ясувалося, що вона одружена, є дитина. Відносини з чоловіком, за її словами, різко зіпсувалися після народження дочки.

Я, чесно кажучи, не знаю, як люблячий і дбайливий чоловік раптом міг стати сімейним деспотом і тираном. Я не став одразу рвати стосунки, а даремно.

З часом вона почала підвищувати запити. Ні, подарунків ніколи не вимагала, але почалися розмови у стилі — «а ось би тебе з донькою познайомити», «у тебе тут так зручно, садок поруч зовсім», «Твоїй квартирі жіноча рука потрібна».

Так, садок у мене поряд. У мене взагалі все поряд і квартиру я купив розкішну в новобудові. Але вдома завжди затишок і порядок, про яку «жіночу руку» йдеться, мені незрозуміло.

Не можу собі уявити розкидані по всій квартирі іграшки, волосся і забиті непотрібними речами шафи. До речі, до дітей я відношуся більш ніж прохолодно, а вже до тих дітей, яких теоретично намагаються прописати в мене, прохолодно подвійно.

Тим більше вона заміжня, про що взагалі могла бути розмова?Але через деякий час я зробив спробу припинити роман, що обтягував мене.

Мені не подобалися її плани щодо мене. Мені потрібні були легкі відносини, які нічим не обтяжували мене, а тим більше чужими дітьми.

Проте зробити це було не так просто. Коли я натякнув, що їй краще налагодити стосунки з чоловіком, почалася істерика зі словами: “Не кидай мене, я так сильно люблю тебе”.

Каюсь, піддався на провокацію і знову пустив все на самотік, хоч і розумів, що не можна було це робити.

З часом все повернулося на круги своя, але претензії на житлоплощу стали різкішими, аж до шантажу помилковою вагітністю. Зрештою, розлучилися не зовсім красиво, я заблокував її у всіх моїх акаунтах.

Не скажу, що я здобув чудовий життєвий урок. Зустрічаючись із заміжніми, потрібно бути готовим до всього.

Вам також має сподобатись...