Після закінчення мого п’ятирічного шлюбу я зрозумів, що став набагато більше розбиратися в людях. Виявляється, що сльози, благання та істерики не показник справжніх почуттів, а моя впевненість у завтрашньому дні не гарантує того, що я завжди буду в гармонії із самим собою.
Гроші, виявляється, вирішують не все. Я одружився з дівчиною, молодшою за мене на 7 років. Чому б і ні, до своїх 30 років я почав помічати, що представниці жіночої статі однакового зі мною віку мене просто не цікавлять. Вибачте, але жіноча краса досить швидкоплинна.
Не у всіх, звісно, але здебільшого. У них з’являється потреба стежити за кожним аспектом своєї зовнішності, чи то шкіра на тілі, вага, целюліт, волосся, шкіра рук, шиї, обличчя і багато іншого. Я й не думав, наскільки це все серйозно, і водночас результат все одно складно назвати ідеальним.
Молодші дівчата теж схиблені на догляді за собою, але в їхньому випадку це хоча б виправдано. Так що з дружиною я хоча б був упевнений у її зовнішності. Мені здавалося, вона була більш відкритою до мене, адже в її житті ще не встигло взяти участь стільки чоловіків, як у старих жінок.
І я міг дати їй усе, про що мріє будь-яка дівчина: гарне житло, авто, відпочинок за кордоном, гроші на шопінг і перспективи. Що тут думати, потрібно йти в РАГС і жити приспівуючи. Тоді я ще не знав, чому не можна одружуватися з такими панянками.
Кілька років у нас і справді була повна гармонія у стосунках. Мої друзі жартували, що хоч би якою гарною була дружина, у чоловіка завжди знайдеться привід сходити “наліво”, але я їх ніколи в цьому не підтримував. Життя багатогранне, це зрозуміло.
Однак у мене подібних потреб не виникало в принципі, навіть у теорії. Домашні клопоти обходили її стороною: по господарству нашій родині допомагали прибиральниці. Готувати їй теж було не потрібно, адже існує доставка, та й ресторани працюють допізна.
Ми просто жили цим життям і сповна ним насолоджувалися, але потім… Потім вона почала втомлюватися від усього цього неподобства. Вона захотіла самореалізуватися. За її словами, їй для цього потрібні були час і гроші. Вона записалася на одні курси, потім на інші й треті…
Переконала мене, що не хоче просто, без будь-якого сенсу, проживати це життя. У неї була мотивація почати робити щось своє Що я міг відповісти на подібні заяви? Звичайно ж, я її підтримав. Та й гроші вона просила не те щоб вже якісь прям величезні, але їх потрібно було платити щомісяця.
Відтоді моя дружина часто пропадала на всіляких заняттях із просування свого інтернет-каналу, “Інстаграма” і такого іншого. У мене в підпорядкуванні було кілька дівчаток, які професійно займалися подібним, але їхніми послугами вона користуватися відмовилася.
Сказала, що вони мислять “шаблонно” і скоро “подібна стратегія себе зживе”. Тоді-то я і почав підозрювати, що моя дружина просто знайшла якихось чергових інфоциганів і пройдисвітів, але махнув на це рукою. Подумав, що їй потрібно самій обпектися, щоб потім робити якісь висновки.
Навіщо ставати тим самим тригером у її очах? Крім того, у нас у робочому середовищі теж виникли деякі труднощі. Нічого серйозного, але були проблеми з податковою, орендою, загалом, трохи складніше, ніж звичайна рутина. Коротше, момент із дружиною я проґавив.
І дарма, адже міг би заощадити собі багато нервів і часу. Потім якось одна з працівниць офісу мені повідомила буквально у випадковій розмові, що курси моєї дружини вже прикрили. Причому вже кілька місяців як. Вони спробували змінити назву і працювати далі, але за них добре взялися.
Ось так новина, враховуючи, що моя благовірна продовжувала “працювати” з тією конторою вже не один місяць. Як це так? Довелося зайнятися цим питанням. Найняв одного “чоловічка”, щоб він показав мені листування дружини в соцмережах, сам питати в неї я нічого не хотів.
Знаю, як реагують дівчата її віку на недовіру. Та й дівчата будь-якого віку взагалі. Простіше, щоб таким займалися професіонали. І через якийсь час правда випливла назовні. Виявилося, я зовсім не знав свою дружину. На початку стосунків готовий був заприсягтися, що вона любила мене більше, ніж я її.
Серед іншого сміття вона, виявляється, підтримувала спілкування з одним турком. Він же був її “коучем” із фінансового благополуччя, а заодно і коханцем. Він пропонував своїм учням великі кошти, які можна було заробити, буквально нічого не роблячи.
Гроші, за його словами, є потужним магнітом і притягують до себе успіх, щастя і ще більше грошей. Суть була в тому, щоб щомісяця вливати в його “організацію” деякі суми, а тобі потім повернеться назад у 10 разів більше. Там ще багато було про мантри, медитації, сфери, рівні та інше.
Я розбиратися в цьому не став. Коли я прийшов до дружини з пачкою роздрукованих листувань, вона відреагувала дуже очікувано. Сльози, прохання, благання, але, коли побачила мій рішучий настрій, її поведінка змінилася. Виявилося, що вона, дурна, вийшла заміж за першого зустрічного.
Заявила, що я старий і нецікавий, а їй хотілося когось, до кого б її щиро тягнуло. Хто б міг виконати всі її найпотаємніші мрії. Я не був таким варіантом, тому їй довелося збрехати про курси, інакше б я не давав їй грошей, які вона б перетворила не на жалюгідні подачки, а на справжні багатства.
Вона показала мені свою “карту бажань”, яка, за її логікою, мала допомогти їй знайти щастя. Просто великий аркуш картону, на якому були наклеєні різні дурні картинки. Фото того самого турка, яхта, приватний літак, грудні імпланти і дрібнісінький дріб’язок, типу прикрас, одягу тощо.
Це було її святинею, ретельно захованою від сторонніх очей. Далі почався наш шлюборозлучний процес, і я дуже радий тому, що мій юрист відвоював переважну частину моїх грошей і речей. У цей період я багато нервував, перестав нормально харчуватися, спати.
Хотів знайти того турка, але він видалив усі свої акаунти в соціальних мережах, тож його не могли знайти навіть його “послідовники”. Психолог порадив мені відпустити ситуацію і вчинити мудріше: зробити висновки. Не відразу, але потихеньку, я прийшов до думки, що так буде найкраще.
Не можу сказати, що моя історія для мене здається якоюсь повчальною, адже люди різні, і я не маю права судити всіх дівчат за колишньою. Просто роблю певні висновки особисто для себе. Я зрозумів, чому не можна одружуватися з молодими панянками.
Колишній тепер майже 29 років, і вона все ще має чудовий вигляд, та й пішла вона не з порожніми кишенями. В наш час навіть до найближчих людей потрібно ставитися з маленькою часткою підозри. Сумно, але корисно. Як дешевий замочок на шухляді столу. Принаймні, хтось подумає двічі, перед тим як відкрити.
