Колись я думала, що такі сюжети тільки і кіно бувають, а виявилося, що в моє життя теж прийшла така ситуація.
Мій батько колись займав серйозну керівну посаду, тому йому було вкрай важливо зберегти свій авторитет.
Для цього він вирішив видати заміж мою сестру за одного з своїх товаришів.
Люди, особливо чоловіки кавказької національності не дуже цікавляться думкою жінки, тимпаче доньки, тому дуже багато шлюбів беруться в сім’ях між бідними та багатими.
Наша сім’я не бідна, на перший погляд, але справи пішли на спад, і цей шлюб мав би врятувати всіх нас.
Сестра тікала з дому, плакала, молила, а в останню мить сказала, що вона собі щось скоїть якщо її видадуть заміж. У неї вже був хлопець, вони кохали один одного.
В день весілля я підійшла до батька і сказала, що я замість сестри піду заміж за Ахмета, він ніколи не бачив своєї майбутньої дружини, та і гості, батьки, ніхто ні про що не здогадувався.
Я пообіцяла батькові бути хорошою донькою і вірною дружиною, виконувати все так, як потрібно для сім’ї, за умови, якщо батько дозволить Софії вийти заміж за того хлопця, і прийме його в сім’ю.
Батькові не було куди діватися, весілля на носі. Батько згодився, крізь зуби, нерви і невдоволення, але він пішов на мої умови. Відіграли весілля, ніхто нічого так і не зрозумів.
З Ахметом ми живемо вже 5 рік, в нас 2 дітей, він виявився чудовою людиною, вірним чоловіком і хорошим батьком.
Софія теж чекає на дитину, її чоловіка прийняли і полюбили, незважаючи на те що він іншої віри. Я ще раз переконалася в тому, що все що не робиться в нашому житті завжди на краще.
