Свекруха ставиться до свого сина так, наче він їй не рідний. Все віддає своїй дочці. Вже дійшло до того, що щастя сестри мого коханого здобувається за його рахунок. Тобто свекруха жертвує щастям однієї своєї дитини заради щастя іншої.
Ось нещодавно свекруха позичила у мого чоловіка гроші, бо хотіла оформити документи на земельну ділянку. Прохання мами для мого чоловіка закон, тож він одразу побіг допомагати.
Мама віддавала гроші частинами зі своєї пенсії щомісяця. А коли вона віддала борг, то ми дізналися, що ділянкою володіє сестра мого чоловіка. Вона там вирішила побудувати собі будинок.
Я з чоловіком непогано заробляємо, тому коли його матір прийшла позичати гроші, ми були готові їй допомогти. На той час сума, яку попросила свекруха, дорівнювала місячній зарплаті чоловіка.
Мама мого чоловіка дуже хороша, порядна, ми не сумнівалися, що вона поверне борг. Коли востаннє вона прийшла віддавати борг, то дуже дякувала нам, спекла кекс, говорила, які ми хороші діти.
Свекруха навіть сказала, що якщо раптом нам знадобиться її допомога, вона нам ніколи не відмовить. Згодом ми з’ясували, що мама Сергія переписала ділянку на молодшу дочку. У мене в голові не вкладається, як вона могла так вчинити.
В неї є все-таки двоє дітей. Хіба це справедливо? Влаштувала щастя однієї дитини за рахунок іншої. По суті, вона нам нічого не винна і допомогла дочці власним коштом. Так, вона має повне право розпоряджатися своїми грошима так, як захоче. Але ж це ми її врятували.
Після того випадку ми довго з нею не спілкувалися. А нещодавно свекруха сама зателефонувала і запросила на свій день народження, як ні в чому не бувало. Не знаю як бути. Іти зовсім не хочеться, але ж вона родичка. Не може син не піти на свято до рідної матері.
Мені, мабуть, образливіше, ніж чоловікові. Пробачити свекрусі ніяк не можу. Я туди не піду на її свято, навіть якщо вона хоче налагодити стосунки. Чому вона вирішила, що треба допомагати лише одній дитині? Це не справедливо
