Мені прикро, що чоловік вважає мене прислугою. Я ще молода, не хочу бути загрузнути в хатніх справах…

Не можна погано говорити про коханого, але я вже вибилася з сили. Ми прожили разом понад п’ять років і за цей час я зрозуміла, що не хочу так жити. До весілля ми зустрічалися рік. Все було як у казці.

Ми багато гуляли, ходили до кафе, чоловік завжди був у гарному настрої, обсипав мене компліментами. А через рік він зробив мені пропозицію, і я, звісно, погодилася.

Виходячи заміж за забезпеченого чоловіка, який старший за мене, я знала, що він про мене подбає. Але я й подумати не могла, що мені доведеться вставати щоранку о 5 ранку, щоб приготувати йому сніданок

Коханий любить, коли вдома ідеально прибрано, якщо щось не прибрано, він робить мені зауваження. Ми живемо у двоповерховому будинку, і мені одній доводиться його прибирати. Він не хоче, щоб у нас прибирали чужі люди.

Хоча цілком може собі дозволити клінінг щотижня. Він вважає, що будинком маю займатися я. До того ж щоранку він звик їсти свіжоприготовлену їжу. Снідає він о 7, а мені доводиться вставати раніше, щоб все приготувати.

У нас гарні стосунки, він завжди робить мені компліменти, хвалить мої страви. Тільки я теж ходжу на роботу та приходжу додому ввечері. Я ледве встигаю щось приготувати до приходу чоловіка.

Гроші я сама заробляю, але чоловік набагато забезпеченіший за мене. Він подарував мені автомобіль на день народження, постійно дарує прикраси та не шкодує коштів на салони краси. А я не встигаю відпочити.

Іноді у мене складається враження, що я працюю цілодобово. Нещодавно я вирішила поговорити із чоловіком про це. Сказала йому, що мені важко працювати, і тримати в чистоті великий будинок.

На прохання найняти людину на кілька разів на місяць він різко мені відповів, що якщо я не справляюся зі своїми обов’язками, то він запросто знайде ту, що справлятиметься.

Мені прикро, що чоловік вважає мене прислугою. Я ще молода, не хочу бути загрузнути в хатніх справах. Колись коханий пропонував мені кинути роботу і зайнятися будинком.

Та я не готова жити за чужим графіком. Тепер я всерйоз думаю про те, щоб розлучитися. Але мені дуже страшно, я ніколи не жила сама і не знаю, чи впораюся.

You cannot copy content of this page