Мій чоловік попросив, аби я перестала його контролювати і чекати

Мій чоловік, буквально приземлив мене. Колись, ще 10 років тому, наші відносини почалися з взаємного кохання, з почуттів, які, задавалося б, не могли перегоріти.

Зараз, у нас є діти, вони теж дорослі, мають свої інтереси. Задавалося б, живи і радій, а я не можу.

От вчора, наприклад, приходжу з роботи, їсти наварила, вечерю накрила з свічками, келихами, все як в кіно. Відмовилася заради цього навіть від походу з подругою на виставку, хоча давно хотіла туди сходити.

Прочекала благовірного може годин до 12 ночі, так і заснула в сукні і на підборах, з яблуком в руках. Він прийшов, розбудив мене і ми пішли спати, яка там вже романтика.

Я така людина, я буду чекати, мені хочеться щоб мої старання були оцінені, сяду біля віконечка і дожидаюсь з роботи.

І в один прекрасний день, коли терпець увірвався, і я висказала всі свої претензії знаєте, що сказав мені чоловік на мою турботу? -А я тебе про це просив? – І тут я спустилася на землю.

Він продовжив. -Я маю роботу, діти виросли, та і ми не такі як раніше. Я обіцяю тобі, що ніколи не ображу тебе, не покину, не знайду собі іншу, але дай мені свободу, і дай собі в першу чергу її.

Не чекай мене вдома, не дзвони мені 10 разів, займись чимось, чимось таким, чого б тобі самій хотілося. Після цих слів він просто поставив чашку від кави на стіл і пішов на роботу.

Якийсь час я сиділа і просто не розуміла що відбувається, а далі, далі я пішла спати. Виспавшись, сходила на ту ж виставку, по дорозі прикупила собі сукню, хоча хотіла змінити штори в залі, але ну їх.

І я все зрозуміла. Жінки, скільки часу вони віддають себе сім’ї, забувши про те, що в них теж є потреби. І те, що чоловік не хоче сидіти вдома це нормально.

Як вважаєте, я думаю, що моя друга половинка має рацію. Наш шлюб давно перетворився в партнерство, ми разом святкуємо всі дати, проводимо вихідні, радіємо і сумуємо, але коли ти вже перегорів до людини, то може просто краще цю енергію направити кудись в інше русло? Зайняти себе чимось?

You cannot copy content of this page