Перший раз я одружився незаплановано, бо так треба було. Дівчина чекала дитину від мене, а я не міг її кинути. Все ж таки я батько і відповідаю за нове життя. Якщо чесно, то стосунки з матір’ю моєї доньки були жахливі. Ми то сходилися, то через рік-два-три постійних скандалів хтось з нас йшов.
Я дуже хвилювався, що донька це все бачить і будуть наслідки. Але жити разом ми довго теж не могли, бо від постійних підозр та дорікань уривався терпець і під час нового скандалу то я збирав речі, то дружина. А от моя мама обожнювала свою першу невістку. Вона постійно мене повертала до неї, бо коли ми розходилися, то й онука не приїжджала.
Дочці вже було 12, коли моя перша дружина заявила, що остаточно йде від мене й попросила розлучення. Я не сперечався, все одно мені дитину утримувати. За рік я познайомився зі своєю другою дружиною. Вона була повною протилежністю першої дружини. Ми дуже швидко почали жити разом, але вона страшенно не подобалася моїй мамі, яка чекала, що я знову повернуся до її улюбленої невістки.
Та й моя перша дружина не кращою була, все казала, що я до неї повернуся. Так вона з моєю мамою і зжилася в одній квартирі, а та і рада була. Тепер візити до матері стали справжнім випробуванням, бо вони вдвох цькували мою другу дружину, яка чекала від мене сина.
Моя мати оскаженіла від цієї звістки і вимагала позбутися цієї дитини, навіть гроші пропонувала. Я ж за її задумом маю повернутися до першої дружини. Після того я намагався берегти кохану від цієї парочки. Мати вже встигла видати заміж свою улюблену невістку за іншого, а зі мною взагалі не спілкується. Ніколи б не подумав, що в моєму житті станеться щось подібне.
