Мої друзі неодноразово намагалися поговорити зі мною про це, але я не можу їм розповісти…

Знайомі з подругою років п’ять, спілкувалися у дитинстві, бо були з однієї школи, але їй довелося перейти до іншої школи, бо батьки переїжджали. Так і скінчилося спілкування.

Нещодавно вона повернулася на стару квартиру сама, так і почали знову спілкуватися, але дещо змінилося. Я спочатку не розуміла, але вона стала сильнішою, як фізично, так і морально, і робить те, що їй заманеться.

Наші стосунки стали якимось дуже дивним. Ці моменти почали повторюватися все частіше і частіше. І це мене лякало. Я вирішила з нею поговорити про це, тоді вона дала явно зрозуміти, що ми просто подруги.

Я намагалася ігнорувати, але не виходило. Іноді так і ловила себе на думці, що не вистачає її твердого характеру, цих очей, що так і дивляться в душу. Я почала страшенно її боятися.

Я намагалася не залишатися з нею наодинці, бо знала, що вона сильніша. Звичайно, вона це помітила і після того вивела мене на дуже незручну для мене розмову.

Під час нього багато сміялася, лютувала і в результаті тільки більше почала мене лякати. Вже спокійно силоміць хапала за руку і вела, навіть якщо я у великій компанії.

Мої друзі неодноразово намагалися поговорити зі мною про це, але я не можу їм розповісти. Я боюся, але й не можу нічого припинити. Найжахливіше у всьому, що відбувається: я відчуваю, що ревну її, і що не можу припинити не через свою слабкість.

Знайомі з подругою років п’ять, спілкувалися у дитинстві, бо були з однієї школи, але їй довелося перейти до іншої школи, бо батьки переїжджали. Так і скінчилося спілкування.

Нещодавно вона повернулася на стару квартиру сама, так і почали знову спілкуватися, але дещо змінилося. Я спочатку не розуміла, але вона стала сильнішою, як фізично, так і морально, і робить те, що їй заманеться.

Наші стосунки стали якимось дуже дивним. Ці моменти почали повторюватися все частіше і частіше. І це мене лякало. Я вирішила з нею поговорити про це, тоді вона дала явно зрозуміти, що ми просто подруги.

Я намагалася ігнорувати, але не виходило. Іноді так і ловила себе на думці, що не вистачає її твердого характеру, цих очей, що так і дивляться в душу. Я почала страшенно її боятися.

Я намагалася не залишатися з нею наодинці, бо знала, що вона сильніша. Звичайно, вона це помітила і після того вивела мене на дуже незручну для мене розмову.

Під час нього багато сміялася, лютувала і в результаті тільки більше почала мене лякати. Вже спокійно силоміць хапала за руку і вела, навіть якщо я у великій компанії.

Мої друзі неодноразово намагалися поговорити зі мною про це, але я не можу їм розповісти. Я боюся, але й не можу нічого припинити. Найжахливіше у всьому, що відбувається: я відчуваю, що ревну її, і що не можу припинити не через свою слабкість.

You cannot copy content of this page