Можливо, на Тетяну теж зараз тиснуть обставини. Чи давно ти питав, як у неї справи? Ось, то-то й воно. Іноді ми не бачимо нічого далі свого носа

Батьки постійно приходили, коли їх зовсім не чекаєш.

Минулого тижня вони заявилися саме того дня, коли Анатолій накрив святковий стіл. Вони з Тетяною святкували річницю весілля.
Мама обурилася, що пахне пахощами, на які в неї алергія.

Батько затягнув у квартиру пакет із пахучою рибою і кинув її просто на підлогу.

– Мамо, тату, чого не подзвонили? У нас на сьогодні вже плани! – стримано поцікавився Анатолій.

– Які у вас можуть бути плани – телевізор дивитися? У вас же дитини навіть немає, – осмикнула сина Катерина Петрівна.

– Чи ти батькам не радий? – обурився Олег Степанович і суворо подивився на сина.

– Батько твій сил не шкодує, усі вихідні рибу ловив, а ти носа відвертаєш! – докорила Анатолія мати.

– Так сьогодні четвер – вона вже несвіжа, – Анатолій скривився і відсунув пакет ногою.

– Ти мені тут ще поговори! – Катерина Петрівна погрозила пальцем. – Тетяна юшку зварить, ще спасибі потім скажеш.

Коли батько увімкнув світло, а мати задула свічки, стало зрозуміло, що романтичний вечір безнадійно зіпсовано. Пелюстки троянд на підлозі довелося зібрати й викинути в урну.

– Ви заздалегідь повідомляйте про свій прихід наступного разу, – терпляче попросив син.
Олег Степанович уже наминав м’ясо, а Катерина Петрівна відразу ж відрізала собі великий шматок торта. Тетяна прийшла додому за годину і не зрозуміла, що сталося.

– Ти забув про нашу річницю? А як же сюрприз, ти вранці обіцяв! – здивувалася дівчина.

– Це і був сюрприз! – Толик показав на стіл з недоїдками і наполовину з’їденим тортом.

Дружина видихнула і натягнула посмішку.
Тетяна не дізналася про прихід батьків, просто подумала, що чоловік не дочекався її з роботи, а про обіцяний сюрприз забув. Ні пелюсток троянд, ні свічок дівчина не застала, а настрій після приходу батьків у Анатолія залишався кепським.

– Ти просто мене розлюбив, так і скажи, – пробурмотіла сонна Тетяна і відвернулася до стінки.

Ситуація з невдалою річницею поступово забулася.
Анатолій багато працював, і в офісі все частіше просили затримуватися. Вечірні наради порядком набридли, адже який у них сенс? Краще ж вранці все обговорювати, поки голова ще нічим не зайнята.

Але директор фірми вважав інакше і після робочого дня покликав усіх до кабінету. Телефони попросив вимкнути і не діставати зайвий раз із кишень.

У цей же момент Тетяна прийшла втомлена з роботи і прилягла на диван. Почувся дзвінок у двері, і дівчина зраділа, що чоловік уже повернувся додому. Вона якраз попросила купити по дорозі їжі, оскільки холодильник стояв практично порожній.

– А ось і ми! – сповістила дівчину Катерина Петрівна і увійшла до квартири.

Олег Степанович пройшов слідом, залишив невеликий пакет у передпокої й заглянув на кухню зі словами:

– Чому стіл не накрито ще? Ми ж повідомили заздалегідь про свій прихід.

– Який стіл? Кому повідомили? – розгубилася дівчина.

Раніше вона приходила додому пізніше за чоловіка і не встигала застати непроханих гостей. Анатолій не хотів розповідати, що його батьки ось так безцеремонно приходять у гості вечорами.

– Я скинула повідомлення і попередила, що ми прийдемо. Добре, що я захопила із собою юшку. Діставай тарілки! – командним тоном розпорядилася свекруха.

Втомлена Тетяна тільки тихо видихнула:
– Ми не любимо юшку…

Катерину Петрівну цей коментар сильно зачепив. Жінка розлютилася і почала кричати, а потім схопила контейнер із супом і вилила його в унітаз.

– Катю, можливо, ти погарячкувала, – почав заспокоювати її Олег Степанович. – Хоч би мені тарілочку залишила.

Родичі пішли швидше, ніж з’явилися. Тетяна в повній розгубленості кілька разів набрала номер чоловіка, але той не відповідав. Дівчина плакала і не розуміла, що їй робити: дзвонити вибачатися перед свекрухою чи дочекатися чоловіка і чесно все розповісти.

Тетяна заснула, а чоловік приїхав з роботи без сил, розібрав продукти і звалився в ліжко.

Вранці вести серйозні розмови – погана ідея, тому що всі поспішають на роботу і часу обмаль. Та й на ніч, після важкого робочого дня влаштовувати розбірки не хотілося. Дівчина вирішила відкласти неприємний діалог на вихідні.

Але Катерина Петрівна ніяк не могла прийти до тями після образи і сама зателефонувала синові:

– Приїжджай до нас сьогодні ввечері, треба де в чому допомогти.

– Мамо, у нас проєкт новий, я практично живу на роботі, давай на вихідних? – попросив син.

– Сьогодні потрібно! Поговоримо про твою дружину, я дещо знаю, – заінтригувала мати і кинула слухавку.

Анатолій не знав, що думати. Весь день ходив сам не свій. Він не наважувався зателефонувати дружині й дізнатися, що такого могло статися. Про що могла розповісти йому мати?

Катерина Петрівна нічого поганого про Тетяну не знала, вона просто сумувала за сином.

Півтора року тому він ще жив із батьками, а тут зовсім несподівано одружився і переїхав. Жінка не могла змиритися, що бачитися вони тепер будуть вкрай рідко. Доводилося самій приїжджати вечорами на вечерю і дізнаватися, як справи, адже Анатолій перестав навіть дзвонити, а тим паче заглядати в гості.

Син приїхав після роботи, тут же запитав, що сталося з його дружиною.

– Посварилися? Бачила її з кимось? – сипав запитаннями Анатолій.

– Гірше! Вона мою юшку в унітаз вилила, – випалила мати і подивилася на Олега Степановича в пошуках підтримки.
Батько невпевнено кивнув, ніби так воно й було.

– Мамо, ми не любимо рибу, скільки разів казати? Але все одно Тетяна не могла так вчинити… – Толик не повірив матері й повернувся до батька.

– Підемо на балкон, – покликав батько.

Він завжди кликав на балкон, коли хотів сказати щось важливе.

– Мамі кілька місяців тому поставили невтішний діагноз. Вона не хотіла тебе хвилювати, але дуже переживає, що цілими днями тебе не бачить. Ти вічно на своїй роботі. А про онуків уже тим паче не заїкаємося вже, – промовив батько на одному диханні.

Зазвичай веселий батько перетворився на серйозного і сумного. Він ніби в ту ж хвилину постарів на кілька років.

Анатолій зрозумів, чому останнім часом мати поводилася так дивно і без попередження приїжджала в гості. А батько, знаючи ситуацію, просто в усьому її підтримував.

– Не виливала Танюха юшку в унітаз, це твоя матінка придумала, щоб вас із дружиною посварити. А, може, просто до слова довелося, хто ж її знає. Але головне ти зрозумів, – спокійно вимовив Олег Степанович і кивнув на балконні двері.

Анатолій мовчки повернувся в кімнату до матері, обійняв Катерину Петрівну і ніяк не міг підібрати слів, щоб заспокоїти жінку або попросити вибачення. Але йому здалося, що мама все розуміла без слів.

Коли Анатолій повернувся додому, він одразу ж поділився з дружиною поганими новинами.

– І ти в це повірив? – здивувалася Тетяна. – Та вони просто виправдовують свої вчинки не зрозуміло чим. Попроси результати аналізів і перевір діагноз лікаря!

Чоловіка немов блискавка вдарила. Він стояв і не міг повірити, що його близька людина не розуміє серйозності того, що відбувається. Ба більше, дружина звинувачувала матір і батька у фальсифікації важкої хвороби.

Анатолій не став скандалити, але спати ліг у вітальні. Йому не хотілося вірити, що Тетяна здатна так міркувати. Але факти говорили самі за себе.

Усю неділю Анатолій провів із батьками. Він уважно спостерігав за матір’ю і справді помітив зміни в її поведінці та самопочутті. Катерина Петрівна надто емоційно реагувала на прості речі, у жінки сильно тряслися руки, а наприкінці дня вона просто не змогла без допомоги встати з ліжка.

– Мамо, може, тобі в лікарню? – поцікавився син.

– Та яка лікарня, мені б удома, спокійно… – Катерина Петрівна не договорила і розплакалася.

У понеділок Анатолій попросив на роботі кілька тижнів відпустки за свій рахунок. Директор щиро здивувався і попередив:

– Анатолію Олеговичу, якщо ви пропустите запуск нового проєкту, то сильно втратите в зарплаті і вже точно не дочекаєтеся підвищення. Порівнюйте ризики, і якщо це того варте, то беріть відпустку.

– Варте, – коротко підтвердив чоловік і поспішив додому.

Він усвідомив, що не помічав змін у поведінці матері, а її візити сприймав за нав’язливість. Катерина Петрівна всього лише боялася, що в неї залишилося мало часу на спілкування із сином.

– Я хочу переїхати до матері на кілька тижнів, – спокійно повідомив Анатолій дружині, очікуючи, що вона його підтримає. – Я навіть відпустку на роботі взяв з такої нагоди, думаю звозити маму в санаторій.

Чоловік розповів, як багато стоїть на кону, і від чого їм доведеться відмовитися.

– Тобто, коли я просила поїхати зі мною у відпустку, ти послався на роботу, а зараз так просто береш два тижні? У самий розпал проекту? Ти так довго йшов до підвищення і все кидаєш через забаганку матері? – розлютилася Тетяна від таких новин.

– Не кидаю, а ставлю на паузу. І не через забаганку, а тому що вона тяжко хворіє! – чоловік ледве стримувався, щоб не нагрубити.

– Ти хоч аналізи Катерини Петрівни бачив?! – Толик похитав головою, і Тетяну понесло.

Вона на емоціях наговорила багато неприємних слів. Та ще випадково обмовилася, що найближчим часом не збирається заводити дітей, а планує пожити для себе, поки є сили й молодість. А для Анатолія діти були великою мрією і метою.

Катерина Петрівна довго просила сина відкликати відпустку, казала, що це того не варте. Але Анатолій бачив, як матері з кожним днем стає все гірше. Вони з’їздили в санаторій на тиждень усією сім’єю. Подихали свіжим повітрям і сказали одне одному все, на що раніше не могли знайти часу.

Тетяна не дзвонила весь тиждень. Чоловік переживав перші три дні, але потім вирішив, що так тому і бути.

Катерина Петрівна пішла з життя відразу після поїздки. На проводах в останній шлях Тетяна багато плакала і просила вибачення в чоловіка.

– Вибач мені, я ж не знала, що твоя мама справді так сильно хворіє. При мені вона виглядала цілком здоровою людиною! Ти б бачив, як вона гарцювала квартирою під час нашої останньої зустрічі. Я думала, що вона тобою маніпулює. А батько її підтримував! – виправдовувалася дівчина.

Анатолій слухав дружину мовчки, він переживав горе всередині себе, не показуючи емоцій. Чоловік відчував, що між ним і Танею все змінилося після цієї ситуації. Але мати, як знала, перед відходом попросила сина не рубати з плеча:

– Коли мене не стане, поживіть разом ще хоча б місяць, розмовляйте спокійно. Можливо, на Тетяну теж зараз тиснуть обставини. Чи давно ти питав, як у неї справи? Ось, то-то й воно. Іноді ми не бачимо нічого далі свого носа. Коли я приходила в гості, вона не здалася мені поганою дівчиною.

Толик прислухався до поради матері.

У Тетяни виявилися великі проблеми на роботі, їй навіть загрожувало звільнення. У підсумку дівчина звільнилася сама, а через рік привела у світ сина.

Олег Степанович був частим і бажаним гостем у їхньому домі. Шкодував він лише про те, що дружина так і не побачила онука.

You cannot copy content of this page