Мої батьки розлучилися. Всього в нашій сім’ї було троє дітей. Брат і сестра уже давно обжилися сім’ями, а от я не поспішав одружуватися. Ось і вийшло так, що жив з матір’ю.
Вона обожнювала мене, тож залюбки поклопоталася, щоб наша квартира була оформлена на мене. Згодом справи в мене пішли абияк. Я одружився з дівчиною, а та зі свого боку подарувала мені донечку.
Щоправда, моїй матері такий розклад не дуже подобався. Моя дружина на язик гостра, а дівчинка і зовсім на мене не схожа. Можливо, вона й не моя – принаймні мама постійно нав’язувала мені цю думку.
Моя мама не соромилася висловлювань. До внучки вона особливої любові не відчувала, допомагати моїй дружині не збиралася. Їй здавалося, що моя кохана увірвалася в наш маленький світ і все там зруйнувала.
Мама ніяк не хотіла відпускати мене від своєї спідниці. Моя дружина намагалася згладжувати кути, але незабаром зрозуміла, що це їй не допоможе. З того часу жили вони, немов кішка з собакою.
Час минав, але мама не переставала дошкуляти моїй дружині. Я ж опинився між двох вогнів – не хотів образити ні кохану дружину, ні дорогу матір. Однак знайти ідеальний компроміс теж не виходило.
Я злився і часом навіть влазив у лайку моїх улюблених жінок, а потім на мою сім’ю обрушився парад нещасть – і у брата, в у сестри розвалився шлюб. Сестрі йти було нікуди, тож недовго думаючи, вона повернулася до мами.
І добре б просто повернулася. Вона стала ще однією кісткою в горлі моєї дружини. Сестра в усьому потурала матері, і моя дружина розуміла, що вони просто не дадуть нам нормально жити.
Мамі і сестрі в моїй обраниці не подобалося абсолютно все. Вони не соромилися обговорювати її одяг, зарплату, зовнішність. І, зрозуміло, те, що донька зовсім не схожа на мене.
Точкою неповернення стала звичайна вечеря. Донька попросила бабусю передати їй ще один шматочок хліба, на що та демонстративно задзвеніла тарілкою просто перед дівчинкою.
При цьому вона заявила, що так моя маленька донечка може зіпсувати собі фігуру, на що моя сестра заявила, що вже нічого псувати. У цю секунду терпець моєї дружини закінчилося.
Вона попросила доньку вийти в іншу кімнату, щоб поговорити з родичами. Дівчинка поквапилася вискочити з кухні, наспіх витираючи сльози. Кохана схопила тарілку, де був хліб, і з усієї сили вдарила нею перед носом моєї мама та сестри.
Осколки полетіли в різні боки. Жінки зблідли й закрилися руками, але мама ще спробувала запротестувати. Я теж було відкрив рота, але дружину було вже не зупинити. Вона кричала, що мама та моя сестра зіпсували їй життя.
Але вона не дасть зіпсувати життя нашій доньці. Вона вирішила зробити тест на батьківство, щоб моя мама та сестра більше ніколи не знущалися над моєю донькою. Ми лише переглянулася і слухняно закивала головами.
Ми ще ніколи раніше не бачили мою дружину настільки злою. Так, вона лаялася, плакала, навіть йшла, але такого ще ніколи не було. Я тепер не знав, як і підступитися до дружини.
Донька ж радісно підбігла до мами, міцно її обійняла і сказала, що пишається не. Як і говорила кохана, ДНК-тест підтвердив, що я – рідний батько моєї донечки. Свекрусі та сестрі нічого не залишалося, окрім як збирати речі.
Вони раз у раз бурчали, але навіть і не думали перепросити в моєї коханої. Напевно знали, що вона не пробачить, але ж було за що. Дружина вчинила справедливо, нехай і запізно, а її підтримую.
