Усе почалося ще у вересні, коли в університеті в мене з’явився новий викладач. Він почав вести у моєї групи практичні заняття з філософії. Я пропала на першому ж!
Ніколи раніше й подумати не могла, що мені сподобається чоловік значно старший за мене. Але цей випадок – виняток із правил. Спочатку я намагалася відганяти від себе всі погані думки.
Я ходжу в університет, щоб вчитися, а не задивлятися на дорослих чоловіків. Але з кожним новим заняттям мене тягнуло до нього все сильніше. Я наполегливо вчила філософію, хотіла бути найкращою в групі.
І треба сказати, що мені це давалося дуже легко. Хоча я постійно думала про свого викладача, все інше якимось дивним чином теж запам’ятовувалося. Напевно, аж надто сильно я хотіла сподобатися йому.
Чого тільки не роблять дівчата заради кохання? Щоправда, тоді я не думала про це в такому ключі. Мені просто хотілося, щоб він запам’ятав мене, адже вже за півроку ми більше не будемо мило сидіти й розмовляти на парах.
Але зовсім скоро я почала помічати, що ситуація виходить з-під контролю. Викладач з філософії почав дивитися на мене так, ніби я особлива. Потім я помітила, що він випадково зачіпає мою руку, коли я підходжу до нього з журналом.
Усе закінчилося тим, що я не витримала і запропонувала йому зустрітися після пар у найближчій кав’ярні. Треба сказати, що він такого не очікував, але погодився. Після того ми почали зустрічатися там дедалі частіше.
Ми справді говорили про навчання, аж поки одного чудового моменту він не повідомив мені, що я йому дуже подобаюся. Я почервоніла і сказала, що відчуваю ті самі почуття. Я боялася говорити про таке будь-кому.
Навіть найближча подруга не знала про те, що відбувається в моєму особистому житті. Коли стався наш перший поцілунок, я думала, що потрапила в якийсь фільм. Ну не може це бути насправді!
Але життя непередбачуване. Я ще не раз переконалася в цьому згодом. Адже виявилося, що викладач одружений. І як я раніше про це не подумала? Чомусь мені й на думку не спало, що в нього може бути дружина.
Коли він мені все розповів, я тут же вирішила з ним розійтися. Це вже занадто навіть для мене! Але потім він почав благати мене його не кидати. Говорив, що збирається розійтися з дружиною вже дуже давно.
Мовляв, вони тільки формально разом, а насправді в них нічого спільного вже давно немає. Я не знаю, що мені робити. Мозком розумію, що вплутуюся в дуже нехорошу авантюру.
Але серце підказує, що нашому коханню нічого не може перешкодити. Ні різниця у віці, ні інша жінка, ні будь-які ще обставини. Але мене трохи лякає той факт, що він мій викладач. Як же мені бути?
