Оформив будинок на коханку, а в результаті залишився без штанів і даху над головою

В 2010 році чоловік поїхав на заробітки. Грошей не вистачало просто ні на що, в мене на руках маленька дитина, свекруха, з якою ми проживаємо – пенсіонерка.

Перші 3 роки все було добре, чоловік приїздив раз в кілька місяців, ми почали будувати будинок. Він всі ці проблеми взяв на себе, допомагала свекруха.

Я ж дивилася за дитиною, влаштувалася на роботу. Потім, якийсь час він не приїздив. Я вже, грішним ділом, подумала, може кого там знайшов собі.

Розмовляла з ним, питала, він відмахувався, казав, що тяжко працює, аби за кілька місяців добудувати будинок і жити спокійно. Потім він приїхав на пів року.

Моєму щастю не було меж. Старшому було вже 10, тоді коли я дізналася, що знову при надії. Розказала все чоловікові, він наче не зрадів, але вмовим мене лишити дитину.

Це зараз я розумію, що якби не син, то я б, мабуть, з розуму зійшла. Знову заробітки, знову його ніколи не має поруч. І коли синочку виповнилося 7 місяців чоловік заявив, що він покохав іншу і йде жити до неї.

Я не стала нічого казати, вмовляти чи падати в ноги. На мені було двоє дітей, яких треба було підіймати. Всі гроші, які він заробляв пішли в будівництво, я звідти ні копійки не взяла.

Тому звикла жити скромно. Одне добре – свекруха нас пожаліла, не вигнала, зрозумівши що накоїв її син. Будинок той він відразу на нову пасію оформив, щоб при розлученні мені нічого не дісталося, а в результаті сам лишився без даху над головою.

Звісно ж прийшов до матері, куди ж чоловіки ідуть в таких випадках. Та тільки в 4-кімнатній квартирі йому місце знайшлося тільки поруч зі старенькою мамою.

Я кімнатою не поступлюся, діти також, зал не розрахований на те, щоб там когось селили. Він постійно звинувачує мене у всьому, життя стало нестерпним.

Я не збираюся виїжджати з квартири, адже за ці роки я весь час присвятила дітям і свекрусі. Вона захворіла, і якби не я, не відомо, скільки б ще була жива на цьому світі.

Тепер я не відступлюся нізащо. Квартира не належить мені, вона моїх дітей, а далі собі як хочуть. Колишній чоловік просто з ніг збився в пошуках адвокатів. А я дивлюся на нього і думаю, вигнати чи пошкодувати?

You cannot copy content of this page