Ми зустрічаємося вже деякий час. Начебто все було добре. Я, щойно його побачила, одразу зрозуміла: ось він, чоловік моєї мрії. Перший час була просто казка. Ми були постійно разом. Гуляли, відпочивали.
Він був уважний, ніжний, весь був такий позитивний – просто ідеальний чоловік, але поступово я стала помічати, що він дуже багато п’є. Жоден вечір не минає без стаканчика.
Іноді він навіть може пити кілька днів. Потім я помітила, що він курить. І просто вже відкрито. Я пробувала з ним поговорити, але він переводить тему розмови. А тут якось сиділи в кафе.
Повз проходили три дівчини. Він почав їм говорити, що вони дуже красиві, а що я була поруч, його це взагалі не збентежило. Потім він усе робив компліменти офіціантці. Мені було дуже неприємно.
Коли ж він помітив, що в мене пропав настрій, почав цікавитися. Я йому спробувала пояснити, що мені це було неприємно. На що він відповів, що це був лише жарт. Усі ж посміялися… крім мене.
У підсумку я психанула і поїхала, а він так і не зрозумів, чому я образилася. Минуло вже кілька днів, а йому абсолютно не цікаво де я, що я, як я. Він навіть не спробував вибачитися, бо не відчуває своєї провини.
Я ж почуваюся ображеною і приниженою, а я його дуже люблю і не знаю, що мені робити. Я дуже за ним сумую, але прекрасно розумію, що далі може бути гірше. Що мені робити?
