Родинні історії

На моє прохання чоловік відповів відмовою. Адже наша дочка буде рости в цілій родині, з дорослими людьми. А його малятко – у мами-інфантілки

Мій нинішній чоловік перед нашим шлюбом був уже три роки як розлучений. У Івана залишилися маленька дочка і дружина, яка ніде толком і не працювала.

Розійшлися вони, до речі, з її ініціативи. Їй, бачте, хотілося більшого, піти, значить, від рутини. Тепер вона розлучена матуся без будь-яких професійних навичок.

Мене ж мій чоловік влаштовує абсолютно. Він хороша людина, працьовитий, не п’є і не має звички знайомитися з іншими жінками навіть «по дружбі». Але звичайно все не так просто.

Справа в тому, що мій милий Іван сильно любить свою дочку. Саме для неї він платить аліменти своїй дружині, а це чверть його доходів, навіть з огляду на бонуси фірми.

Щороку ми з ним намагаємося виїхати на море, відпочити. Так ось, відпочинок зі своєю дочкою він фінансово теж бере на себе. Додайте до цього різні курси, позакласні заняття та інші дурниці.

Ні, не подумайте, я не бажаю дівчинці зла. Навпаки, мені подобається, що її батько не типовий пронирливий папаша: зробив дитину та втік. Це дуже добре, але всьому ж має бути межа.

А вишенькою на торті стало його рішення подарувати свою половину квартири, в якій проживають дитина і мати, дочці на повноліття.

Я спершу була проти: чому жінка, з якою дитина живе, взагалі називає себе матір’ю? Вона ж палець об палець не вдарила за весь цей час. Продавати косметику і сидіти в соцмережах це робота? Звичайно ж ні.

Але ж, дійсно, дівчинка не винна у вчинках матері, і житлоплоща їй знадобиться. Зрештою, вісімнадцятирічна дівчинка, по суті, це ж ще дитина.

Коли у нас самих народилася дівчинка, Ваня дуже сильно зрадів. Відразу ж у нас відбулася серйозна розмова. Я пропонувала зменшити відсоток його аліментів, адже наше поповнення теж вимагало чималих фінансових витрат. Памперси, коляска, суміші … ну ви знаєте. На моє прохання він відповів відмовою. Адже наша дочка буде рости в цілій родині, з дорослими людьми. А його малятко – у мами-інфантілки.

Зате від нього надійшла пропозиція купити нашій доньці квартиру, так би мовити на майбутнє. Так як він заробляє більше мене, вирішено було, що більшу частину грошей дасть саме він. Я порахувала, що це правильне рішення, і мої претензії на якийсь час припинилися.

Після покупки квартиру вирішено було здавати. Чому ні? Все одно стоїть без особливої ​​потреби, та й гроші зайвими не бувають. Ми не шукали ріелтора, а клієнтів знайшла я. У нас з ними було далеке знайомство, тому на мені були всі організаційні питання. Молода скромна пара спокійних студентів.

Домовилися, що оплату за перший і останній місяць вони мені переведуть на карту. А потім оплату на кожен місяць нехай переводять тим же способом. В гості ходити до них я не збиралася, не така людина, а з комуналкою вони розберуться краще за мене: зараз все оплачується через Інтернет.

За наступний місяць мені капнула орендна плата, але сума була не вся. Я не здивувалася, в місті вони недавно, на рахунку кожна копійка. Але вирішила зателефонувати, поговорити. Як же я здивувалася, коли дізналася, що справа зовсім в іншому.

Чоловік мій дорогий з ними домовився про те, що чверть плати вони повинні відправляти на картку … Правильно, його колишньої дружини.

Скандал був страшний. Я кричала, оскільки дійсно не могла зрозуміти, чому ця жінка з її дочкою ніяк не залишать нас у спокої. Чоловік вперто повторював, що це чверть його доходів, адже він дав більше грошей, і взагалі, квартира для нашої дочки, а з орендною платою він може робити, що його душа забажає.

Я запропонувала поділити орендну плату на 2 половини, і нехай кожен робить зі своєю частиною те, що вважатиме за потрібне.

І тут Ваня погодився. Але потім сказав, що так можна буде зробити тільки після розлучення. А там вже і загальний розділ майна проведемо. Я якось відразу і замовкла.

Він продовжив, мовляв, не лізь. Дочка – це святе, і він повинен її утримувати кращим з варіантів. А наша з ним дочка теж йому важлива, але вона і так нічого й не потребує. Ось.

Тепер я мовчу вже довгий час, а все обурення вирує тільки у мене всередині. Іван не пропаде після розлучення. А мені що, тепер залишитися з донькою на руках, щоб про мене говорили: дивись, якого мужика упустила, і чого це він їй не сподобався?

Вам також має сподобатись...