Син і дочка Валентини Олександрівни живуть окремо зі своїми сім’ями. Сама вона намагається жити так, щоб якомога більше допомагати дітям і не напружувати їх своїми проблемами.
Час від часу вона готує онукам якісь домашні ласощі або пироги. По можливості відкладає зі своєї пенсії запас для потреб дітей. Хіба мало що трапиться, а її допомога може і стати в нагоді.
Однак влітку Валентині Олександрівні довелося витратити весь свій запас, так як потрапила на стаціонар. А тепер, коли холоди близько, час задуматися про заробіток. Тому вона вирішила здавати кімнату.
На щастя, племінниця її подруги шукала недороге житло, і Валентина Олександрівна прийняла до себе дівчину. Брала вона з неї 2000 грн. Цього було цілком достатньо.
Квартирантка виявилася дуже порядною. Весь день вона проводила в університеті, а у вихідні їздила до рідних в село. І вдома стало трохи веселіше, і в холодильнику стало більше їжі.
Днями подзвонила дочка і попросила позичити грошей до зарплати. Але Валентина Олександрівна тільки знизала плечима. Вона вже все витратила на комунальні і запаси продуктів. Їй просто нічого давати. Дочка подякувала і сказала, що якось протягнуть тиждень.
На наступний день квартирантка внесла плату за кімнату. У цьому місяці вона заплатила раніше, тому що на кілька днів їде з міста. Тому для Валентини Олександрівни ці гроші виявилися несподіванкою.
Вона як раз згадала, що їй терміново потрібно нове зимове пальто. Старе давно порвалося, а можливості купити нове поки не представлялося. Тож Валентина Олександрівна швидко зібралася і пішла шукати одяг.
Через день вона зайшла в гості до доньки. Вона почала крутитися перед нею в новому вбранні і поцікавилася, чи личить їй. Але реакція дочки була абсолютно несподіваною.
Замість того щоб порадіти за матір, вона почала звинувачувати її в егоїзмі. Мовляв, вона зовсім не думає про свою сім’ю і шкодує грошей.
Валентина Олександрівна дуже скоро повернулася додому. Пригнічена жінка не розуміла, чому до неї таке відношення. Виходить, що вона навіть не може купити собі одяг з чистою совістю. Тому що ці гроші знадобляться іншим.
Але ж вона сама справляється з усім і ні у кого нічого не просить. Чому інші так не можуть?
Чи правильно вчинила Валентина Олександрівна, що не стала відкладати покупку пальто? Про що говорить подібна реакція дочки на оновлення в гардеробі матері? І чи варто завжди і в усьому намагатися догоджати іншим?
