Ми з чоловіком були одружені три роки. Дітей не було, хотіли поки що пожити для себе. Все у нас було добре, ми кохали одне одного.
Працювали разом в одному інтернет-магазині з продажу дитячого одягу. Ми мали багато друзів, ми часто зустрічалися, спілкувалися.
Була в мене найкраща подруга. Вона також працювала разом зі мною. У мене від неї не було секретів і вона довіряла мені свої таємниці. У нашій компанії всі по парах, а вона була одна. І розумна, і симпатична, а ось одна. Але, здається, її це не бентежило.
І ось одного разу вона розповіла мені, що в неї з’явився чоловік. Я пораділа за неї, але в компанії на спільних святкуваннях вона, як і раніше, з’являлася одна. Я почала питати, чому вона боїться показати свого чоловіка.
Подруга довірливо повідала мені, що її чоловік одружений, але свою дружину не любить і збирається скоро розлучитися. Вони люблять одне одного, і після його розлучення одружаться, заведуть дітей.
Я сама любила отримувати подарунки від чоловіка, знаю, як це приємно. Він любить дарувати подарунки не тільки мені, а й своїй сестрі та мамі.
Він каже, що дарує їх найулюбленішій та найкрасивішій жінці – це так приємно. І коли я раділа його подарункам, у нього завжди було таке щасливе обличчя.
Якось чоловік приїхав із відрядження – домовлявся із постачальниками нової партії одягу, і я отримала черговий подарунок.
Чоловік поспішав на якусь зустріч, тож дорожню сумку залишив у передпокої. Я вирішила поставити сумку на місце. Зазвичай я ніколи не лізу до кишень, а тут зазирнула – там лежали джинси.
Я подумала, що це подарунок для чоловікової сестри. Хоча вона нещодавно народила дитину і нашим презентом повинен був бути дитячий одяг з інтернет-магазину, в якому ми працюємо.
Але, можливо, чоловік передумав і вирішив подарувати одяг молодій мамі. На одній із кишень був вишитий оригінальний геометричний орнамент. Але чогось там не вистачало.
Я подивилася і зрозуміла, що тут дещо треба підправити. Адже я свого часу закінчила художню школу. Потрібно було додати 2-3 чорні лінії, які оживлять орнамент.
Я взяла тонкий маркер та провела ці лінії. Орнамент одразу заграв, став більш виразним. Подумала, що сестра чоловіка буде задоволена подарунком та моєю роботою.
Через пару днів моя найкраща подруга з’явилася в офісі в нових джинсах і прийшла до мене похвалитися новим подарунком свого чоловіка. І тут я побачила на джинсах знайомий орнамент із моїми чорними лініями.
Як я стрималася, щоби не закричати, не знаю. Пославшись на погане самопочуття, я пішла додому. Вдома зібрала всі подарунки чоловіка, які знайшла, склала їх на столі, написала записку, щоб усе це чоловік подарував моїй та його найкращій подрузі. На додачу до тих джинсів, які він їй недавно привіз.
І пішла до батьків. Образа так душила мене, що я навіть не могла до ладу розповісти батькам, чому пішла від чоловіка.
Мама напоїла мене заспокійливим і поклала в ліжко і сіла біля мене. Батьки не дошкуляли мені питаннями. Я почала засинати, коли з’явився чоловік. Він щось намагався пояснити, але батьки сказали, що не треба нічого говорити. Завтра, завтра…
Назавтра в офісі чоловік підійшов до мене, почав говорити, що я все не так зрозуміла, що це моя подруга попросила його привезти їй джинси.
Я нічого не стала слухати. Сказала тільки, що він обіцяв подрузі скоро розлучитися з дружиною, тож я сама хочу з ним розлучитися.
Потім я подала на розлучення. Чоловік просив зберегти сім’ю. Нам дали кілька місяців для примирення. Але я не зможу ніколи його пробачити, навіть намагатись не хочу.
