Тетяна – дівчина з досить забезпеченої родини. Батьки її ще в 90-ті роки зуміли побудувати прибутковий бізнес, який процвітав і зараз. Кілька квартир у Дніпрі, машини, комерційна нерухомість – все це дівчина мала успадкувати від батьків.
На 3 курсі університету Тетяна познайомилася з Сергієм – хлопцем з інтелігентної родини. Батьки його працювали в тому самому університеті, жили не в розкоші, звичайно, але на хліб з маслом вистачало.
Та й Сергія виховали цілком гідно, як здалося Тетяні. Хлопець добре вчився, в останній рік навчання підробляв написанням курсових і дипломних робіт.
Ні про який розрахунок не було й мови, природно, Тетяна просто вперше сильно закохалася і вірила в те, що її почуття були взаємні.
– Дівчинко моя, на коханні довго не протягнеш, чоловік повинен вміти тебе забезпечити! – говорила її мама.
– Ти нічого не знаєш, мамо! Сергій дуже розумний і працьовитий хлопець! Я впевнена в тому, що він зможе утримувати нашу сім’ю. Та й хіба в грошах щастя? Ось, тато, наприклад, з ранку до ночі на роботі, не бачиш його зовсім, хіба ти щаслива від того, що він тобі грошей на будь-які бажання скидає? – Тетяна намагалася довести мамі, що вона несправедливо ставиться до Сергія.
Переконати батька Тетяни було складніше:
– Чоловік повинен відповідати тобі за статусом і ніяк інакше! Така різниця в рівні ваших життів тільки принижує хлопця, як ти цього не розумієш??? Ти на шмотки витрачаєш більше, ніж його батьки заробляють за місяць! – говорив Едуард Володимирович.
Тетяна не розуміла, до чого тут батьки її обранця. Здаватися вона не збиралася. Краще вже вийти заміж по любові і жити скромно, але щасливо, ніж мати купу грошей і чоловіка-робота, який тільки і займається тим, що цю саму купу поповнює.
У підсумку вона все ж таки домоглася свого. Сергій зробив пропозицію, і дата весілля була призначена. Його батьки були не проти, прийняли невістку добре, ну а батьки Тетяни рано чи пізно приймуть вибір дочки – так міркувала дівчина.
– Після весілля навіть не звертайся за грошима до нас! – розлютився батько.
– Ніколи ми не будемо принижуватися і просити грошей у твоїх батьків! Я сам зможу дати тобі все, що потрібно! – заспокоїв Тетяну майбутній чоловік.
Незважаючи на свої обіцянки, батько Тетяни все ж не зміг дотримати слів, і подарував молодим на весілля гарну, простору квартиру зі свіжим ремонтом і повністю новою обстановкою.
– Живіть щасливо, якщо зважилися на такий крок! – скромно привітав він молодих.
Сергій хоч і не був радий такому подарунку, але після недовгих умовлянь Тетяни все ж змінив гнів на милість і погодився переїхати в нову квартиру. Краще вже в своїй квартирі жити, ніж по орендованих поневірятися – переконала його Тетяна.
У перші роки спільного життя було важко. Сергій пропадав на роботі і шукав варіанти для розвитку своєї справи. Тетяна пишалася тим, що її молодий чоловік за будь-яку ціну намагається зберегти для неї звичний рівень життя.
– Ти такий у мене молодець, любий мій! Я вірю, що все у тебе вийде! – підтримувала вона чоловіка.
Батьки Тетяни теж змінили своє ставлення до зятя. Чоловік старається, працює, в будинок все несе, грошей не просить. Донька щаслива. Що їм ще потрібно? Навіть намагалися підкидати молодим грошенят іноді, але молода сім’я категорично відмовлялася їх приймати:
– Я сам можу заробити, ми не потребуємо! – заперечував Сергій.
З часом йому вдалося відкрити свій невеликий бізнес. Справи пішли в гору, з’явилося більше часу на сім’ю, яка вже встигла поповнитися чудовим синочком Артемом. Загалом, життя потихеньку налагоджувалося і ставало на рейки стабільності.
Тетяна була безмежно щаслива у шлюбі. Настрій її лише іноді трохи затьмарювали слова її свекрухи, Катерини Дмитрівни:
– Дивись, Танько, чоловік твій зі шкіри геть лізе, щоб ти собі цацку чергову могла купити! Цінуй його, а то піде до іншої з нижчими запитами… – якось сказала вона.
– Ви чого, мамо? Сергій працює, звичайно, але я і сама без діла не сиджу, та й цацки, про які ви говорите, не випрошую! – ображено відповіла Тетяна.
– Не звертай уваги, вона просто переживає! – заспокоїв дружину Сергій.
Тетяна, звичайно ж, його послухала. Та й як інакше? Її батьки теж були не в захваті від майбутнього зятя, нічого ж, тепер радіють, що у доньки все добре. Ось і батьки Сергія все зрозуміють і приймуть.
По-справжньому важкі часи для сім’ї Тетяни і Сергія почалися з великої біди.
Сергій потрапив в аварію. Сам він місяць провів у лікарні з переломом ноги, а ремонт машини обходився в кругленьку суму. Тетяна, як могла, підтримувала Сергія і намагалася не залишати його одного ні на хвилину:
– Все буде добре, рідний, все переживемо! Головне тобі одужати, а далі все як по маслу піде! – заспокоювала вона чоловіка.
– Нога-то заживе, а ось з машиною важче. Я без неї, як без рук! Як працювати без коліс? – Сергій був у розпачі.
Батько Тетяни практично відразу запропонував свою допомогу:
– Не переймайся, Сергію! Продавай цей металобрухт, я тобі додам і нову тачку купиш! Ця своє вже відслужила, значить.
– Дякую Вам, Едуарде Володимировичу, але я сам впораюся! – навідріз відмовлявся Сергій.
Тетяна розуміла, що з допомогою батьків їм буде простіше, але Сергій навіть слухати не хотів, поки в справу не втрутилася його мама. Вона довго розмовляла з сином наодинці:
– І думати не треба, синку! Ти ж не для себе працюєш на знос, жили рвеш! Ти це для Таньки з сином робиш, нехай і тесть з тещею про свою доньку подбають! Бери гроші і купуй нову машину, а думки про самостійність свою, з голови викинь, ось до чого твоє геройство довело… – Тетяна почула лише невелику частину їхньої розмови і відразу пішла.
Катерина Дмитрівна в черговий раз говорила дуже образливі для неї речі. Тільки ось зараз це було не так важливо. “Найголовніше, щоб їй вдалося вмовити Сергія прийняти допомогу батьків, решта все дрібниці. Переживемо!” – заспокоювала сама себе Тетяна.
Страшно уявити, що ще наговорила мама Сергію, але це і справді спрацювало. Він нарешті погодився взяти гроші у батька Тетяни. Дружина його спочатку пораділа такій маленькій перемозі (як вона це сприйняла), але вже скоро на неї чекав сюрприз:
– Знаєш, Тетяно, мама має рацію! Я дійсно жили рвав, щоб вам з Артемком все дати, ось і вийшло так! Я, напевно, зменшу темп, відпочину трохи… – Сергій вперше назвав дружину так само, як і свекруха.
– Відпочивай заради Бога! Наче це ми з Артемом тебе працювати так змушували! – образилася Тетяна.
Після лікарні Сергій сильно змінився. Він більше не був таким ласкавим з дружиною, як раніше. Тепер у нього з’явилися нові відповіді на прохання дружини:
– Потрібні тобі чоботи? Купи з зарплати або у тата грошей попроси, у мене зараз їх немає!
Те ж саме він говорив на слова Тетяни про те, що Артему потрібен новий велосипед, кросівки або гроші на чергову екскурсію в музей з однокласниками. Колись самостійний і незалежний Сергій перетворився на іншу, малознайому людину.
Тетяна була налякана такими змінами в характері чоловіка, але заспокоювала себе тим, що він пережив великий стрес і тепер йому дійсно потрібен відпочинок. Вона як і раніше дуже його кохала і продовжувала вірити в те, що її Сергій скоро стане колишнім.
Зі свекрухою вона, до речі, намагалася не спілкуватися, адже це саме з її подачі чоловік різко змінився.
Затяжне мовчання порушилося одного “прекрасного” ранку:
– Алло, Тетяно, Свєта розлучилася з чоловіком і тепер переїжджає до нас. Приїжджай до мене, нам терміново потрібна твоя допомога!!! – відрапортувала вона.
Робити нічого, довелося їхати. Хоча Тетяна і не зовсім розуміла, чим вона може допомогти свекрусі і сестрі чоловіка.
– Роздягайся швидше, часу мало, треба встигнути до вечора всі меблі переставити! – заявила свекруха відразу, як тільки Тетяна з’явилася на порозі.
– Так треба було Сергія покликати, у них з батьком би швидше це вийшло – відповіла трохи шокована Тетяна.
– У Сергія травми, а у Миколи серце слабке, їм напружуватися не можна! Ти у нас сильно не перепрацьовуєш, здоров’я у тебе хороше, ось і допоможеш! – розставила Катерина Дмитрівна діагнози всім членам родини.
– Може, тоді вантажників найняти, меблі не легкі… – несміливо запропонувала вона.
– Ти, Тетяно, це кинь. Це ви з дитинства до золотих горщиків звикли, та до прислуги, а ми все своїми силами робимо! – свекруха починала виходити з себе.
Тетяна не стала сперечатися, про те, що ніяких золотих горщиків у неї не було, та й прислуги теж. Мовчки допомогла свекрусі зробити перестановку в кімнаті для Світлани та її двох дітей. Зрештою, жити сестра чоловіка буде з батьками, а що з цього вийде в результаті, Тетяну не хвилювало від слова “зовсім”.
Минуло кілька місяців. Тетяна не спілкувалася зі свекрухою і тільки від Сергія дізнавалася новини про те, що мирно ужитися у Свєти з батьками не виходило.
– Ну, нічого! Вони ж з колишнім чоловіком продали свою квартиру, гроші розділили, купить собі нову і з’їде, якщо все так погано! – відповіла вона чоловікові на чергові розповіді про те, як його мамі погано живеться з двома непосидючими онуками.
– Тетяно, дуже б не хотілося, звичайно, але тобі доведеться позичити грошей у своїх батьків, інакше Свєті не вистачить на нову квартиру! – видав якось раз чоловік, головний “вирішувач” усіх сімейних проблем.
– Ти собі як це уявляєш, Сергію? Мені так і просити: позичте мені грошенят будь ласка, а то Сергієвій сестрі ніде жити??? – Тетяна була “м’яко кажучи” приголомшена нахабством родичів.
– Ну не знаю, скажи, що Свєта просить позичити… – не здавався чоловік.
– А віддавати вона чим буде? Вона в декреті сидить з двома маленькими дітьми, Сергію!!! – Тетяна не розуміла, чи усвідомлює її чоловік те, про що просить її.
Вона була в шоці від такого повороту подій. Чоловік і так відправляв її просити гроші у батьків на всі їхні потреби, а тепер ще й про його сестру її батьки повинні були подбати.
– Не буду я нічого у них позичати! Мені для себе просити незручно, намагаюся по можливості сама викручуватися, а для Свєтки точно не стану… – Тетяна вперше заперечила чоловікові.
– Правильно мама казала, я спину свою ламав для вас з сином, а у відповідь навіть “дякую” від тебе не почув! – Сергія охоплювала лють.
Того вечора скандал у родині Тетяни і Сергія вирував до самої ночі. Розлючений чоловік був упевнений у правоті своєї матері, а Тетяна нарешті вилила всі свої страхи і образи на чоловіка. Але, вони кохають один одного. В результаті родині все-таки вдалося прийти до спільного рішення.
Тетяна відмовилася позичати гроші у батьків, тому що розуміла, що сума не маленька, а віддавати її ніхто і не збирається. Однак вона погодилася попросити у тата ключі від вільної квартири, щоб Світлана з дітьми пожила там до тих пір, доки не накопичить на своє житло. Мама Сергія і Світлана були не проти.
Тетяна розуміла, що збирати Світлана буде дуже довго, враховуючи той факт, що вона перебувала в декретній відпустці і на роботу виходити не планувала.
Весь її бюджет складали аліменти від колишнього чоловіка і дитяча допомога від держави. А ще розуміла, що квартира після таких “гостей” швидше за все до проживання буде непридатна. Тільки от вдіяти нічого не могла.
Вона вважала, що стосунки з чоловіком і спокій у родині набагато важливіші за матеріальні цінності. Адже Сергій і справді, довгий час робив все, щоб забезпечити їм з сином гідне життя.
Батьки її, звичайно, були в шоці. Едуард Володимирович довго обурювався, але в допомозі дочці не відмовив. Їм з матір’ю зовсім не подобалася ця затія, але вони постаралися зрозуміти свою дочку і пішли на поступки, щоб в сім’ї дочки все було спокійно. Їм не звикати.
Сергій, до речі, після сварки, нарешті почув дружину і зрозумів, що поводився неправильно. Очами його матері ситуація може і виглядає так, тільки він сам знає, що Тетяна і син не винні в аварії. Та й у тому, що він прагнув забезпечити сім’ю і багато працював, їхньої провини немає.
Катерина Дмитрівна теж була вдячна невістці за те, що вона допомогла вирішити їхні проблеми. Конфлікти з дочкою і маленькі діти сильно виснажили її за останні місяці. А ще вона зрозуміла, що Тетяна – не просто розпещена жінка, яка тягне з її сина всі соки, вона – частина їхньої родини, готова завжди прийти на допомогу, незважаючи на свої образи і іноді несправедливе ставлення.
