Історії про кохання

Не говорила майбутньому чоловікові, що живу у власній квартирі

Моя мама завжди говорила мені, що для самореалізації себе, як особистості, я повинна добре влаштувати своє особисте життя. У нашому світі жінкам дуже нелегко знайти себе з творчої сторони і тому потрібно покладатися на надійне плече.

Зараз мені стукнуло 30 з невеликим, і я все ще незаміжня. Не подумайте, це зовсім не ниття дорослої розгубленої жінки.

У моєму житті все відносно спокійно. Є чоловік. Є робота. Навіть плани на майбутнє досить реалістичні і мене в усьому влаштовують. Але на даний момент з’явилася проблема з довірою.

Почну з того, що працюю я не за фахом. Все життя мене тягнуло в мистецтво. У дитинстві і юному віці я подавала непогані надії на кар’єру художника або хоча б на новомодну тоді течію, про яку практично ніхто не знав. Дизайнер.

Але, самі розумієте, для розвитку в цей бік повинна бути хороша фінансова подушка. А такої у мене не знайшлося.

Тому довелося мені не звертати увагу на свої амбіції і направити всі сили і час на вивчення чогось корисного і актуального.

До фінансової сфери мене не тягнуло зовсім. Але бухгалтером я стала. Згодом розібралася в деяких тонкощах і навіть стала непоганим професіоналом, який просто ненавидить свою роботу. Думаю, тому про наших колег гуляє слух, що всі ми злі зміюки. Насправді нам не дуже подобається сидіти всім разом в офісі кожен день.

Коли я вирішила ситуацію з житлом (так-так, грошей і невеликого кредиту вистачило навіть на власну квартиру), з’явилася нова проблема.

Дуже багато чоловіків бачили у мені не цікаву людину або навіть симпатичну дівчину. Ні, вони бачили в мені штамп з пропискою. Повірте, це гірше, ніж здається. Як знайти собі гідну пару і бути в ній впевненою на 100%?

Михайло з’явився немов з нізвідки. Просто познайомилися, а він так весело і цікаво жартував. Потім, коли ми залишилися у мене, напевно, в п’ятий раз, я якось жартома сказала, що квартира не моя, а родича, який зараз поїхав в іншу країну на заробітки. А я взагалі без свого даху над головою.

Його відповідь мене приємно здивувала. Михайло сказав, що сам вже давно збирає на квартиру в місті і зібрав-таки вже чималу частину грошей.

Погодьтеся, чоловік, який знає чого хоче, викликає повагу і стає ще більш привабливим. Загалом, я якось закохалася.

І ось, ситуація йде до весілля. Але мене постійно гризе думка щодо того, що я збрехала своєму нареченому. Бо ж живу-то я у власній квартирі. А ось він відкрився мені з усією душею. Гидко, знаєте, від самої себе.

А правду говорити зараз, думаю, було б дуже нерозумно. Дізнатися перед весіллям, що твоя жінка водила тебе за ніс і навіть брала якісь гроші за свою ж квартиру (повірте, тільки для підтримки «легенди») – це сильний удар.

А ось мама мені каже, що це, навпаки, дуже вдала обставина. І нема чого Міші знати всю правду. Нехай збирає, це буде йому стимулом. Зараз же ми не дуже себе обмежуємо тим, що залишаємо частину грошей.

Ну ось. Так нехай чоловік, мовляв, буде чоловіком і приведе мене в свій дім, а не задовольняється моїм.

Зате моя квартира буде для мене тією самою подушкою, запасним варіантом, щоб в разі чого не починати життя з чистого аркуша.

Мама навіть пропонує мені переписати квартиру на неї, щоб під час шлюбу не сталося ніяких форс-мажорів. Але для цього мені доведеться «трішки обманювати» чоловіка все своє життя.

Такі справи. Не знаю, як вчинити. Ост так сама себе в капкан загнала. З іншого боку, якби Михайло знав про мою квартиру, змогла б я його полюбити і повністю йому довіритися? Не знаю.

Так, може, цей обман на благо дійсно допоможе нам в життєвих труднощах? А якщо знадобиться, з часом я відкрию йому всю правду. Ну кому від цього стане гірше?

Вам також має сподобатись...