Цього року я вирішила, що моє життя має змінитися. Насамперед я йду на пенсію, про що вже повідомила доньку із зятем. Вони дуже зраділи і відразу вирішили, що я сидітиму з їхніми дітьми. В мене троє онуків онуки.
Але я одразу сказала, що не буду нянькою для них. Я хочу купити дачу та жити там. Все життя я працювала. Брала понаднормові, щоб допомогти дочці з навчанням.
Збирала гроші, щоби потім дітям було легше з виплатами по квартирі. Я не скаржусь і нікого не звинувачую. Просто розповідаю, як все було. В якийсь момент я зрозуміла, що настав час, коли потрібно почати жити для себе.
У мене є подруга. Кілька років тому вона придбала будиночок із ділянкою на березі річки і з того часу кличе мене у сусідки. Поруч із нею продається схожий будинок із невеликою ділянкою.
Якщо я продам квартиру, можу спокійно купити її та переїхати. Я могла б перенести туди всю свою бібліотеку і, нарешті, прочитати ці книги. Адже за всі ці роки я не мала часу навіть половини нормально почитати.
Вже дуже давно я не в’язала. Адже колись це було моїм улюбленим заняттям. Чому б не повернутись до цього, якщо серце прагне? Я б довело будиночок до ладу. Висадила б півонії, троянди та ще якісь квіти, щоб око радували.
Ходили б з подругою один до одного в гості і пригощали б різними смаколиками. Ось уявляю і мимоволі зітхаю від передчуття. Звісно, це все не так близько, але й не так далеко. Хтось може звинуватити мене в егоїзмі.
Та чи повинні бабусі завжди допомагати дітям та онукам? Мої онуки для мене найдорожчі. І дітей шалено люблю. Я готова сидіти з малими, коли для цього буде потреба. І з радістю прийматиму їх у себе влітку.
Діти зможуть розвіяти нудьгу, привнести радість, життя та енергію в дім. Але я не збираюся постійно бути вихователькою, нянькою та репетитором. Зрештою, я далеко не молода. І теж заслуговую на відпочинок.
Діти насамперед для їхніх батьків, то ж моя дочка має сама їх виховувати. Не варто вважати, що кожній бабусі на радість позбавляти себе всіх справ заради допомоги іншим.
Ми теж люди зі своїми інтересами, бажаннями та потребами. І багато хто з нас просто хоче відчути себе вільними та щасливими. Тим паче, що більша частина життя пройшло у роботі та піклуванні про дітей.
