Коли я повернувся у свою групу в інституті, на мене чекав приємний сюрприз: багато нових дівчат і всі – красуні. Мою увагу відразу привернули дві біляві бестії сестри близнючки. Я далеко не відразу навчився їх відрізняти.
Вони були цікаві, тому ми завжди на парах сідали разом, сміялися і жартували і, незабаром, викладачі стали розсаджувати “цю трійцю”, тобто нас, у різні кути аудиторії, або виганяти всіх разом, але вчилися ми добре, тому ніяких особливих репресій не було.
Поступово ми стали спільно проводити час і за межами інституту. Мої друзі взагалі вважали, що я зустрічаюся з обома одразу, і це було постійним предметом жартів, на які, втім, ні я, ні мої, однакові зовні, подружки не реагували і особливо не обурювалися.
Одна з сестер все ще переживала свій нещодавній важкий розрив стосунків із хлопцем, який віддав перевагу закордонному стажуванню, а не весіллю, тому дотримувалася у стосунках зі мною певної дистанції, що і вплинуло на мій вибір і допомогло визначитися. Я почав зустрічатися з іншою.
Наскільки я зрозумів, вона теж пережила складний розрив стосунків, але раніше, ніж її сестра, і до моменту моєї появи в групі вже багато місяців була вільна, а душевні рани, якщо й були, то давно затягнулися. Обидві сестри не особливо поширювалися про попередні романи, а я особливо й не наполягав.
Коли тобі 22 роки, перед тобою все життя, а крихітне минуле не має жодного значення. Дуже швидко наші стосунки вийшли за рамки поцілунків. Не знаю, які зміни відбувалися у сестри моєї обраниці, побачивши наше щастя, але поступово я помітив, що її ставлення до мене змінюється.
Воно, як і раніше, залишалося дружнім, але змінився підтекст. З’явилися якісь капризи, напівжартівливі – напівсерйозні натяки і вимоги приділяти їй більше уваги. Іноді з нею було складно розмовляти, кожне слово викликало лавину відповідного стьобу. Я не надто звертав на це увагу.
Але одного разу вона прихворіла. Наближалася зимова сесія, і чомусь так сталося, що у неї “хвостів” не було, очевидно, позначилося те, що вона, на відміну від нас, дурницями не займалася, і більше часу приділяла навчанню.
Я свої “хвости” теж вчасно закрив за допомогою нормальних чоловічих стосунків із викладачами і великої кількості пляшок коньяку на підтвердження цих стосунків, а ось у моєї дівчини була ціла купа незданих лабораторних робіт і наступного дня вона мала ці “хвости” відпрацьовувати.
Я ж був вільний і збирався вранці подовше поспати. У той момент я якраз збирався йти додому від сестричок. Кохана якраз пішла в душ, а я збирався тікати, тому що ось-ось мали повернутися з роботи батьки дівчат.
Не те щоб я їх соромився, у нас були чудові стосунки, вони вже поглядали на мене, як на майбутнього зятя, але зайвий раз миготіти в них перед очима не хотілося. Інша сестра проводила мене до дверей, і в нас відбулася цікава розмова. Вона запросила прийти, поки її сестра буде на лабораторних.
Після цих слів вона лукаво посміхнулася, підморгнула мені, поцілувала в щічку і жартівливо виштовхала за двері. Дорогою додому серце в мене шалено калатало. Я чудово розумів, до чого все йде. Голос розуму закликав мене бути вранці вдома, але голос плоті заглушав голос розуму.
Я промучився всю ніч, крутячись у ліжку без сну. Йти чи ні? Звичайно, я пішов. Чоловік – слабка істота, хоч і вважає себе сильною статтю. У найцікавіший момент з’явилася моя кохана і круглими, як тарілки очима дивилася на нас. Стосункам, природно, прийшов кінець.
Нові в тому трикутнику були неможливі. Ненависті не було, було багато сліз і докорів, хоча зовні ми залишилися друзями. Я не знаю, підлаштувала все це сестричка чи просто вийшло як вийшло, та це й не важливо. Поступово наші дороги розійшлися.
Сестри одна за одною вийшли заміж, я теж одружився і ми перестали підтримувати стосунки. Чи шкодую я про те, що трапилося? Ні. Добре, що це сталося на самому початку стосунків. А якби таке сталося через кілька років шлюбу? Як далі ми б жили?
Як взагалі можна жити, якщо точна копія твоєї дружини постійно крутиться перед твоїми очима? Не шкодую. Як вийшло, так вийшло. І ще, той єдиний раз з сестрою моєї дівчини був особливим – таких сильних емоцій я не відчував більше ніколи.
