Нещодавно жінка вирішила попросити мене про дещо досить дивне. Вона захотіла, щоб у нашій спільній, набутій у шлюбі квартирі, я прописав її молодшого брата.
Він вважає, що прописка у Києві йому чимось допоможе у житті. Аргументи наводить моя дружина якісь плутані і такі, що не вкладаються у голові.
У мене це прохання викликає досить неприємне занепокоєння. Вона планує щось зі мною ділити? Але вона взагалі і сама тут співвласниця на чесному слові.
Я довго збирав на власне житло і міг придбати його ще до весілля, але захотів більшу вже для родини. Тому наша двокімнатна квартира була придбана на другому році шлюбу, але ж заробив я на неї раніше і сам.
Моя жінка взагалі не працює. Ми це можемо собі дозволити. Та пари, де обидва подружжя працюють, мені подобаються більше за наш союз. Але не гнати ж її на роботу, якщо сама не хоче.
От зараз Данієла хоче, щоб зароблена мною квартира була і її, і її брата, і поки ще трішки моя. Я вбачаю у цьому неприкрите нахабство. Брату її 19 років і я геть не розумію, нащо йому прописка в нашій квартирі.
