“Ну, як тобі спиться, що тобі сниться” – пролунало в телефоні о 4 ранку. Зазвичай Ксюша не відповідала на такі дзвінки, а тут автоматом, думала будильник, так ні.
Ксюша від такої фрази аж очі протерла. Завтра, тобто сьогодні, в неї мав бути вихідний, хотіла виспатися добряче і потім зайнятися прибиранням, так би мовити викинути все зайве з квартири.
“Цікаво” – подумала Ксюша і попросила їй передзвонити за кілька хвилин. Голос в телефоні самовдоволено хмикнув і вимкнувся.
Ксюша встала, заварила собі кави, взяла свої улюблені з ментоловою капсулою і присіла на терасі. Все ще намагалася довести до ладу думки і зібратися, щоб зрозуміти, що відбувається.
Телефон знову задзвонив, цього разу по відеозв’язку, на тому кінці була жінка, не сказати щоб красуня, та досить доглянута, в халатику з рюшами та вишивкою.
– Я тобі, Ксеню, зараз щось покажу, тільки ти не галасуй, добре? – Ксюша ствердно кивнула і кілька хвилин дивилася як ця жінка намагалася зруйнувати її сімейне щастя.
Жінка показувала через камеру їй її чоловіка, він мирно спав, на столику поруч стояли келихи, судячи з усього якийсь ігрисьий напій та полуниця.
– Ось в які відрядження їздить твій наречений, – пояснила жінка. Зі мною він, та ти не переживай, я за ним догляну…
Ксюша не стала слухати далі цю промову, вимкнула і поставила номер в чорний список, пішла спати.
Зранку прокинувшись, все таки вирішила звільнити квартиру від зайвого мотлоху. Хоча по суті головний мотлох вона вже викинула з свого життя, все інше насправді не так і важливо.
