Образа мачухи, яку не покликала на весілля невдячна падчерка

Перша дружина тата зійшлася з іншим чоловіком. Після розлучення тато залишив їй квартиру, хоча згідно із законом за ним залишилася половина житла. Там перша дружина народила другу дитину, а приділяти увагу старшій дочці не захотіла. Тоді тато забрав Іру до нас. Пізніше моя мама вирішила її прописати вдома. Все дитинство Іру забезпечували всім необхідним. Мама вчила її готувати, шити, віддавала на різні гуртки та дбала як про рідну дочку. Я тоді була зовсім маленька.

Коли Ірі виповнилося 18, вона з’їхалася з хлопцем, потім завагітніла. Хлопець її покинув із дитиною на руках. Рідна мати додому не прийняла і Іра знову прийшла до нас. Що робити, не залишати ж на вулиці молоду маму з немовлям? Не рідна, але любляча всім серцем бабуся, опікувала онука та його матір наступних два роки. Потім Іра почала зустрічатися з другом університету. Той зробив їй пропозицію і вони почали готуватися до весілля.

Моя мама купила Ірі розкішну весільну сукню. Вона допомагала організувати захід, щоб усе було як у казці. Підготували із батьком грошовий подарунок на весілля. Здавалося, що мамі це свято потрібне було найбільше. Вона щиро раділа за Іру і хотіла, щоб весілля всім запам’яталося. Воно дійсно запам’яталося, але не так, як усі очікували.

Тим часом Іра зі своїм майбутнім чоловіком планувала медовий місяць. Вони забронювали квитки до Туреччини, та Іра попросила мою маму посидіти з онуком. Хіба могла вона відмовити? Тільки коли дійшло до запрошення на весілля, Іра попросила батька, щоб він прийшов без мами, один. Він дуже розлютився, сказав, що нікуди не піде. Але мама його вмовила піти та привітати доньку. Тоді він пішов на весілля Іри, вручив конверт і повернувся додому.

Через два тижні Іра прийшла з сином, як ні в чому не бувало, і нагадала про домовленість із мамою. Розповідала, як і чим годувати онука, доки мама ледь стримувала сльози. Онук і залишився б у нас, якби вдома тата не було. Коли він дізнався, що прийшла Іра, він виставив її за двері разом із онуком. Тоді Іра зателефонувала йому і нагадала, що вона тут прописана і може жити скільки захоче, у нас вдома.

В люті тато зателефонував колишній дружині і змусив провести виховну роботу із невдячною дочкою, інакше він продасть свою частину квартири, в якій мама Іри живе зі своєю родиною. У результаті тато звинувачує себе. Він вважає, що не треба було так опікувати Ірину все життя. Якби він був батьком тільки у вихідні, може, і дочка була б більш вдячною.

You cannot copy content of this page