“Нарешті Олексій знайшов нормальну роботу” – думала Катерина. – “Тепер хоч як люди заживемо. Скільки часу рахували кожну копійчину, щоб вижити”.
Катерина була щаслива навіть більше, ніж її чоловік. Адже останні два роки він перебивався випадковими заробітками. І майже все було на Каті. Вона виплачувала іпотеку, вона економила на продуктах та одязі. Соромно сказати, дітям одяг і взуття з рук брала, бо діти постійно ростуть. А коли вже собі щось востаннє купувала, Катерина й не пам’ятала.
У них були борги. Кредитка була спущена в нуль. І Катерина ночами не спала, думаючи, як із цього вибиратися.
Олексій, начебто, і шукав роботу, але якось мляво. Міг би піти таксистом, вантажником, та ким завгодно. Але він говорив, що це не для нього.
Освіта в Олексія була непогана, та й він дуже добре розбирався у всяких комп’ютерних програмах. Але чомусь ніхто не поспішав брати його на роботу за ту суму, що Олексій хотів. Ось і підробляв у приватному порядку то тут, то там. І, звісно, така нестабільність сильно била по бюджету.
А тут його помітили. Запросили на співбесіду, і він її пройшов. Олексія взяли у велику компанію, і Катерина навіть не зовсім розуміла, що він там робитиме. Ніби як, тестувати якісь програми. Вона була далека від цього, і їй вистачало інформації про зарплату.
З першої зарплати вони змогли погасити частину боргу, закупили продуктів і навіть змогли купити дітям нові зимові черевики. А то не діло, що вони доношують за іншими дітьми, шкідливо це.
А на другий місяць чоловік обрадував Катерину, сказавши, що отримає премію. І сума премії була досить великою. Катерина тут же прикинула в розумі, що нею можна погасити кредитку, та ще й залишиться. Може, вийде купити пральну машинку, їхня працює через раз. І Катерина щоразу хвилюється, коли її запускає.
– Олексію, це чудово! Нарешті, ми виберемося з боргів! Я хоч ночами почну нормально спати!Олексій насупився і знехотя повідомив:
– Я на ці гроші куплю мамі путівку. Я їй обіцяв, що щойно буде можливість, відправлю її на море.
Катерина так і сіла. Усі мрії про те, що їхнє фінансове становище зовсім скоро налагодиться,розтанули.
– Олексію, ну як же так? У нас боргів вище даху! Ми ледве-ледве зводимо кінці з кінцями. Ця премія нам дуже потрібна! А маму відправиш на море, коли ми виберемося з цієї боргової ями!
– Ні, – заперечив він. – Я обіцяв. А вже з наступної премії будемо борги покривати. Нічого, проживемо як-небудь.
– Як-небудь?! Та ми останні два роки живемо як-небудь! Я все тягнула сама, пора б і тобі підключитися! І тебе не хвилює, що твої діти моря взагалі не бачили? Якщо вже так хочеш витратити ці гроші на путівку, тоді вже давай ми поїдемо!
– Це моя премія, і я все сказав, – відрізав він. – Я і так майже всю зарплату на сім’ю витрачаю, а вже премією можу розпорядитися так, як вважаю за потрібне!
– А нічого, що я взагалі все на сім’ю витрачаю! Соромно сказати, але я в рваних колготках на роботу ходжу! Олексію, прокинься! Поки не час для таких щедрих подарунків!
– Я все сказав.
Катерина була в шоці. Звісно, і раніше фінансова грамотність не була сильною стороною Олексія, але зараз він узагалі дурість вирішив зробити.
Катерина була не проти допомоги батькам. І, якщо, наприклад, свекрусі потрібні були б гроші на лікування, то вона і слова б не сказала. Але путівка! Це ж не першочергово! Вже Катерина-то точно знає це, тому що навіть дітей не було можливості звозити на море. І нічого, якось пережили це.
Вона вирішила поговорити зі свекрухою. Може, та виявиться розсудливішою і зможе відмовити свого сина від необдуманих витрат.
– Олено Василівно, вітаю, – зателефонувала вона мамі чоловіка, коли Олексія не було вдома.
– Привіт, Катрусю! Як там мої онуки поживають?
– Та нічого. Михайлу подобається в школі, а Оля готується до свята в садочку. Олено Василівно, я до вас в одній делікатній справі.
– Слухаю, Катюшо.
– Олексій, нарешті, знайшов роботу. Ви ж знаєте, як нам було важко весь цей час. У нас купа боргів, та й багато чого купити потрібно. Загалом, у нього перед новим роком буде премія, і вона б нам дуже допомогла. Але він хоче на цю премію купити вам путівку. Ось я і подумала, може, ви почекаєте з відпочинком?
– Ох, Катю, але ми вже з Олексієм домовилися.
– Я розумію. Але, Олено Василівно, зрозумійте і мене, я вже втомилася жити у вічній нестачі грошей. Я ночами через це не сплю.
– Але тепер-то Олексій працює, у вас усе налагодиться.
– Але коли? Нам ще довго вибиратися з цього стану, і нам зараз вкладення коштів не завадить. А якщо ви поїдете відпочивати через півроку, то нічого страшного не трапиться.
– Катрусю, – ласкаво промовила свекруха, – я все розумію. Але це Олексія рішення, і я з ним сперечатися не буду.І в цей момент Катерина зрозуміла, що свекруха нізащо не відмовиться від путівки.
Катерина злилася і не знала, що їй робити. Була навіть думка розлучитися, бо вона хотіла жити з тим чоловіком, який відповідальний за свою сім’ю, і який у важкі часи допомагає, а не витрачає гроші так, як хоче.
Але, подумавши, вона вирішила, що не варто відразу вже розлучатися. Натомість у неї в голові виникла інша ідея.
Напевно, Катерина сама була винна, що звалила все на себе. Вона хотіла бути хорошою дружиною, тією, яка не пиляє чоловіка, а підтримує. А натомість чекала того ж.
Але Олексій, мабуть, не розуміє всієї проблеми. Адже Катерина завжди намагалася бути позитивною. Але більше вона цього робити не стане.
І коли Олексій повернувся, Катерина повідомила йому про своє рішення.
– Раз ти вважаєш, що можеш розпоряджатися своїми грошима так, як вважаєш за потрібне, то тоді і я можу робити те ж саме. Відтепер, у нас повністю роздільний бюджет.
– Це як? – запитав чоловік.
– Ах так, і ще кожен тепер обслуговує сам себе.
– Ти про що, Катерино?
– А ось про що: іпотека у нас на двох, отже, кожен вносить половину суми. Комунальні послуги теж ділимо навпіл, як і щомісячну плату за кредитку. Їжу кожен купує сам собі, і сам собі її готує. Звісно, дітей я не кину і, так уже й бути, готувати їм буду я. Усі витрати на наших дітей ми тепер ділимо навпіл.
Я буду підраховувати все, що потрібно, і надавати тобі звіти. Ну а решту грошей витрачаємо так, як захочемо.
– Це вже не сім’я, а дурниця якась виходить! – розлютився Олексій.
– Ні, Олексію, до цього в нас виходила нісенітниця. Ти не вникав у наші проблеми, а я на себе жодної копійки не витрачала, сподіваючись, що колись ти будеш нас забезпечувати. Але цього явно не станеться, тому це єдиний вихід. Ну, або розлучення.
– Дурниця яка! – пирхнув чоловік. – Добре, якщо ти так упираєшся, давай зробимо по-твоєму.
– Чудово.
Наступного дня Катерина надала чоловікові всі витрати.
– Ось твоя половина за іпотеку, борг за кредитною карткою і комунальні. Ось рахунок за садок, і список того, що потрібно купити дітям. Можеш сам пошукати дешевше, або оплачуй половину з того, що я знайшла. І так, не забудь купити собі продукти на вечерю, я купила тільки на себе і дітей.
Олексій глянув на список. Чомусь він думав, що там сума менша.
– І, до речі, пральна машинка зовсім перестала прати. Я наші з дітьми речі руками випрала, а ти зі своїми сам розбирайся. Можеш викликати майстра, можеш нічого не робити.
Олексій дав гроші Катерині, розуміючи, що в нього майже нічого не залишилося. А ось у Катерини все було навпаки: виявилося, що у неї ще залишається досить значна сума. Вона звикла економити, а ось Олексій, як вийшов на роботу, одразу почав гроші тринькати. Купив дорогу гуму на машину, кілька разів обідав у ресторані. Та й одягу собі прикупив.
Катерина ходила по магазинах, розуміючи, яка вона щаслива. Вона, нарешті, може дозволити купити собі щось нормальне! Так, не так уже й багато й грошей, але вистачить на нові джинси та кофту. А то всі її речі вже в непривабливому вигляді.
І дітям, крім того списку, вона купила подарунків. Так би мовити, від себе.
Олексій прожив так тиждень. Готувати він не любив, і останнє витрачав на готову їжу. Чистого одягу вже не залишилося, і він викликав майстра з ремонту пральних машин. Віддав, можна сказати, останні гроші за виклик лише для того, щоб майстер озвучив космічну вартість ремонту машинки.
Але ж наближався новий рік. А потім і наступний місяць. І Олексій вперше за довгий час усвідомив, що грошей реально не вистачає.
А за тиждень Катерині зателефонувала свекруха і ображено заявила, що Катя налаштувала Олексія проти неї.
– Задоволена? Мій син відмовився зараз купувати мені путівку. Сказав, що грошей не вистачає.
– Ну, так і є, – радісно відповіла Катерина, – і я вам про це говорила. І дуже добре, що і він це зрозумів.
Свекруха образилася, а от Олексій, навпаки, вибачився перед дружиною.
– Із премії погасимо більшу частину боргу за кредитною карткою і купимо пральну машинку. І так, я буду давати тобі гроші на їжу, скільки скажеш. Тільки давай знову станемо сім’єю.
– Добре, я згодна, – з посмішкою відповіла Катерина.
Насправді, не тільки Олексій виніс урок із цієї ситуації. Катерина теж зрозуміла, що не потрібно все на себе звалювати. Адже якщо весь вантаж тягнеш на собі, інші можуть і не зрозуміти, наскільки він важкий.
