Останній раз сверуха так на мене образилася, що й говорити вже не хоче, а все через те, що я вегетаріанка

Останній раз сверуха так на мене образилася, що й говорити вже не хоче, а все через те, що я вегетаріанка.

Все почалося з нашого знайомства. Ще 5 років тому, коли вперше мій чоловік привів мене знайомитися з своїми батьками. Я тоді за столом відмовилася їсти під приводом, що я тільки з-за столу від батьків.

На святковому столі все було дуже гарно, ароматно і апетитно, та все м’ясне. Окрім хліба і корейської моркви і їсти не було що.

Тоді якось це зам’ялося. А потім, вже після весілля, вона вирішила, що я гидуюся. Скільки я не пояснювала, все марно. Не їм я м’яса, але чоловікові готую, навіть скуштувати можу, чи смачно вийшло.

Ну от не хочеться мені м’ясо їсти. Разом з тим, сверуха без кінця шукає привід, щоб зрозуміти чого я така, як вона каже “травоїдна”. Останній раз її гіпотеза мене просто вибила з колії.

Вона вирішила, що я не вмію просто готувати, тому треба мене навчити. А мені нещодавно привезли кролика, племінниця поїхала на море, попросила кілька днів поглядіти, погодувати. Смішний такий, руденький, пелехатий…

Так от, приїхала до мене мати чоловіка і каже, що ось, привезла м’ясце, свіжі продукти, все чудове, тепле ще. І відкриває мені пакет з м’ясом. Дійсно тепле, не обманула, аж війнуло теплом.

А з пакета торчить лапка кроляча, така ж руда. Мене ледь не вирвало, я думала, що їсти ще місяць після цього не буду. Побігла в ванну, привести себе до ладу. Поки повернулася, зрозуміла, що її і слід простиг. Вона вирішила, що це мене від неї так вивернуло. Що ж, тим краще.

You cannot copy content of this page