Оксану я знаю ще зі шкільної лави, хоча до нашої школи вона перевелася лише у старших класах. Ми відразу з нею порозумілися, непогано ладнали, і навіть після закінчення навчання намагалися підтримувати зв’язок, хоч і не завжди це виходило.
А цього року Оксана розлучилася з чоловіком і залишилася сама з донькою на руках у орендованій квартирі. Так, вона дівчина розумна, при роботі, але зарплата невелика, жодних надбавок та премій немає. А від колишнього чоловіка мінімальна допомога, аліменти він платить зовсім невеликі.
У подруги в нашому місті живуть батьки. Але вони вже на пенсії, гроші самим потрібні, адже здоров’я в їхні роки — річ досить непостійна, регулярно доводиться витрачатися то на аптеку, то на лікарню. Добре, що Оксана батькам хоча б дитину іноді може залишати, це вже для неї серйозна допомога.
Я вперше приїхала погостювати, і була неприємно здивована. Квартира старенька, ремонту давно не було, меблі старі, техніка теж не першої свіжості. Так, подруга не нарікає, це не в її характері. Але я розумію, як їй тяжко. Бачу, що грошей не вистачає навіть чогось смачненької дитині купити.
Цього разу, отримавши зарплатню та новорічну премію, я напросилася до подруги у гості на чай. Дорогою купила крупи, олію, сир, тунця в консервах, тортик: захотілося якось допомогти. Зайшла, відчинила холодильник, а там пусто. Навіть не по собі стало.
Оксана, звичайно, зніяковіла, але мою допомогу прийняла з подякою. Сіли ми пити чай, і в розмові я якось згадала, що в неї начебто був брат…
Подруга трохи помовчала, а потім розповіла, що з братом вони не підтримують зв’язку, і її життям він зовсім не цікавиться. Та й йому ніколи, у нього бізнес і всякі серйозні справи. А днями батьки їй казали, що Олег із сім’єю поїхав відпочивати за кордон. Виявляється, він живе приспівуючи, гроші лопатою гребе, але із сестрою не спілкується та не допомагає. Тільки до батьків іноді навідується.
Я просто повірити не могла тому, що батьки подруги у цій ситуації стали на бік Олега. Вони вважають, що у сина своя сім’я, тому піклуватися про молодшу сестру та племінницю він не зобов’язаний. І це їй слід було думати, за кого виходити заміж і як себе з дитиною забезпечувати.
Мені здається, що родичі Оксани роблять дуже неправильно. Адже вона для них не чужа людина, і нічим не заслужила для себе такого ставлення. Скільки її знаю, вона завжди чинила по совісті, завжди всім допомагала, не робила нічого поганого. Життя ж непередбачувана штука. Буде потрібно, вони ж самі до неї по допомогу прийдуть.
