– Він на вас чекав, мені все хвалився, що скоро з нареченою познайомить. Нервував, що ви не телефонуєте. “Сам, – каже, – дзвонити не буду
– Ось дивлюся я на вас, Люсенько, якщо дозволите, і щиро милуюся! “Перебрав, схоже,
– Пожили? Тепер я тут буду жити! Я ближчий родич
– Олено, навіть не віриться! – Павло обходив їхню новеньку квартиру. – У нас
Слухав я тебе і раптом соромно стало: довів дружину до нічних кошмарів. Адже права ти в чомусь
Коридор був довгим і темним. Звідкись із-за його повороту лунали голоси. Невиразно знайомі, але
– Тетяно, ви мені ще навіть не невістка, а вже свої правила диктуєте
– Тетянко, люба, проходьте, роздягайтеся, – Лідія Василівна обмахнулася рушником, витираючи мокрі руки. У
Я відмовлятися почав. А вона все вмовляє. Не відстає. Просто щосили старається
– Привіт, сусідко! Удома ще, не пішла на роботу? – біля порога стояла Ольга,
– Жінка, яка вигнала свою доньку з дому… хіба вона може називатися матір’ю? – з іронією запитала дівчина
Лідія увійшла до квартири й одразу зрозуміла, що Таня вдома. Мати зітхнула, зняла верхній
І ось уже замість того, щоб сходити кудись, пропонує вдома посидіти: “Ти ж так добре готуєш!” А мене запитали, чи хочу я готувати сьогодні
“Та я просто суперчоловік! – саркастично думав Сашко, паркуючи машину біля гіпермаркету. – У
Саме тоді вона й викинула всі дзеркала. Бо в них відбивалася вже не Олена, а втомлена, постаріла Олена Василівна
У Олени в будинку немає дзеркал. Ну хіба що одне кишенькове в косметичці (про
Баба Зоя з Петром зовсім забули про Дарину і спілкувалися між собою немов давні, близькі родичі
Квартирне питання не зіпсувало стосунків у Дарининій сім’ї, хоча й далося взнаки вельми чутливо.
Розумієш, ти чомусь не подобаєшся Денису. І він проти того, щоб я з тобою спілкувалася
– Він – мій ідеал! Ліза з таким захопленням розповідала про нового залицяльника, що

You cannot copy content of this page