Від любові не буває погано. А тобі, Катруся, і твоїм дітям ох, як, погано! Значить, не кохання у твого чоловіка, а валяння в багнюці й пристрасті
Катерина вийшла заміж у вісімнадцять років. Хоча, правду кажучи, ніякого заміжжя і не було…
– Взимку я вас огірочками солоними годувати буду. – Хвалився Іван, а Діна із задоволенням помітила, що він став підтягнутим, зник живіт. Вона ніяковіла під його поглядами
На завідувачку терапевтичного відділення звертали увагу всі: чоловіки дивилися з цікавістю, жінки – з
– Я хотіла потім тобі все пояснити, але якщо вже так вийшло… Загалом, Ларочка не хоче, щоб ти була на її весіллі. І з нареченим і його батьками знайомити теж не хоче
– Ларисочка з Олексієм, нарешті, одружуються, – очі матері майбутньої нареченої світилися від щастя.
– Ну не можна ж ось так просто одружуватися, Олексію. Давай почекаємо трохи. Треба підготуватися, все спланувати
– Сьогодні куди? До Олі, до Раєчки чи взагалі додому? Якщо додому, тоді я
А ти, я дивлюся, позаздрила чужим чоловікам! Може, і мені з роботи звільнитися
Борис другу годину поспіль не міг зрозуміти, що хоче від нього дружина. А поки
– А це плата! За кохання! – відповіла колишня і переможно посміхнулася. – Чи ти думаєш, що я за просто так Олежку терплю
– Що за грошові перекази?! – дружина пхала під ніс Олегу його власний смартфон
– Я обміняла його на спадкову квартиру. Тож це ще спірне питання: хто і які права має. Але мати твоя точно більше в цьому будинку без мого відома не з’явиться. Я буду міняти замок
Орина сиділа в улюбленому кафе. Час обіду добігав кінця: вона вже попросила рахунок і
Нікому я не потрібна. Удома всім заважаю, тільки з Костиком своїм мати носиться, ти в інше місто поїхав. Гроші собі залишив, які ви на квартиру збирали
– Вероніка з дому втекла! – голос Світлани тремтів у ночі. – Шукаємо вже
Я у себе вдома, де хочу, там і ходжу. І прямо взяли-то у вас не знай що! Денис любить малювати. А мені його зайняти чимось треба було
Цього літа у Сергія і Жанни ніяк не виходило вибратися кудись далеко у відпустку
Я хочу спробувати згадати все, що не встигла вам сказати на словах. Хочу, щоб у вас залишився лист від мене
– Люба, де мої шкарпетки? – суворо поцікавився чоловік. Брови ще зсунув, рідний. Світлана

You cannot copy content of this page