Цього літа у Сергія і Жанни ніяк не виходило вибратися кудись далеко у відпустку з донькою Лілею. Вони нещодавно переїхали в нову квартиру і всі вільні гроші летіли на ремонт. Які вже тут подорожі з такими витратами?
– Сергію, я що подумала… Може в село на тиждень махнемо? Ну що в нас відпустки літні пропадають даремно? – якось увечері запропонувала чоловікові Жанна.
– Куди в село? У дідову хату? – уточнив Сергій.
– Ну так. Батько там щось поправляв недавно. І котел новий встановив, а ще тепер проблем із водою немає, – відповіла жінка.
– Давай запитаємо у твоїх. Ми тоді там тиждень за всім доглянемо.
– А принцеса то наша погодиться в село на тиждень виїхати? Там вай-фаїв то її немає! – усміхнувся Сергій.
– Умовимо! Скажемо, що це – екотуризм! – радісно відповіла Жанна. – Усе, дзвоню мамі.
Жінка взяла в руки телефон і набрала номер своєї матері:
– Мамулю, привіт!
– Привіт, донечко! – зраділа дзвінку Жанни її мама, Ірина Аркадіївна.
– Мамо, можна ми тиждень під час відпустки в селі поживемо? – запитала Жанна.
– Живіть хоч два, хто ж проти то! – одразу схвалила ідею доньки Ірина Аркадіївна. – У вас коли відпустки?
– У мене з 3-го числа, у Сергія з 7-го. Може десь числа з 10 на тиждень би нам.Треба якось із тіткою Наталкою обговорити, так? А то раптом вони теж захочуть приїхати? А нам би хотілося без них, – відповіла Жанна.
– Та я зрозуміла. Наталка зі своїми там майже не буває, ми самі їм що-небудь із городу привозимо. Ну я зателефоную і попереджу її, – заспокоїла доньку Ірина Аркадіївна.
Узгодити відпустку в дідусевому будинку в селі потрібно було з тіткою Жанни Наталею, бо цей будинок був спільною спадщиною батька Жанни і його сестри – тієї самої тітки Наталії.
Займалися, щоправда, будинком тільки батьки Жанни і час від часу їм допомагав зять Сергій.
Наталя ж із донькою, своїм зятем і онуком воліли просто отримувати врожай у готовому вигляді з доставкою до дверей.
Але все ж виключати їхній раптовий візит у село було не можна, тому Жанна хотіла заздалегідь застовпити за своєю сім’єю будинок на тиждень.
Жанна з Сергієм і донькою Лілею активно збиралися у свою сільську відпустку.
– Тату, ти мою сумку з мольбертом уже в машину відніс? Не знаходжу її, – метушилася вранці в день від’їзду Лілія.
– Відніс, відніс. Навіщо тобі все це малювання тільки з собою? Усього на тиждень їдемо. Хоч очі б відпочили! – відповів доньці батько.
– Ти що? Та я заради пленеру тільки і їду в цю глухомань, – парирувала батькові Лілія.
– У село! У глушину! – віджартувався Сергій і поніс чергові сумки в машину.
– Тату, а гамак? – окликнула батька дочка.
– Ти ж малювати їдеш, а не в гамаку прохолоджуватися! – знову веселим голосом відповів Лілі батько.
Сім’я нехай і через затори, але у чудовому настрої дісталася місця. Сергій і Жанна справді так втомилися від ремонту, що сільська відпустка, яка починається, їх дуже тішила.
Ну а Лілія сприймала цю поїздку як цікаву пригоду і як можливість помалювати на природі – дівчинка вчилася в художній школі.
Перший день у селі пройшов чудово!
– Як добре, що ми вирішили сюди вибратися! – констатувала ввечері Жанна.
– Так! А що в нас на завтра за планом? На ставок поїдемо? – поцікавилася Ліля.
– Поїдемо, – уже позіхаючи, відповів доньці Сергій.
– Давайте-но спати лягати. Досить на сьогодні емоцій, – підтримала позіхаючого чоловіка Жанна.
Вранці всі прокинулися з півнями!
– Ось воно – сільське життя! – потягуючись, промовив Сергій.
Жанна приготувала сніданок нашвидкуруч, а Ліля допомогла матері зібрати перекус із собою. Ну і незабаром усе сімейство вирушило на ставок, який був розташований у сусідньому селі.
– І ніякого моря не треба! – заявила Ліля, вийшовши з води.
– Водичка і справді добра, – підтримала Жанна доньку.
Так на ставку, плаваючи і засмагаючи, Сергій із Жанною і дочкою провели півдня. А потім почали збиратися додому. Після обіду Ліля планувала влаштуватися малювати на краю ділянки – краєвиди там були чарівні.
Під’їхавши до будинку, сім’я виявила біля хвіртки чийсь автомобіль.
– Не зрозуміла, – вимовила Жанна.
– Це Дімкіна машина, так? – запитав у дружини Сергій.
Жанна з Сергієм і Лілею поспішили в будинок. Виявилося, що чоловік не помилився – біля хвіртки стояла машина Дмитра – зятя тітки Наталі, чоловіка Ольги.
– Ми приїхали, будинок покинутий! – обурено привітала всіх Наталя Федорівна.
– Вітаю, тітко Наталко! Будинок не покинутий, будинок зачинений був, – відповіла родичці Жанна.
– Де були-то? – продовжила невдоволено Наталя Федорівна.
– На ставок їздили, – відповів Сергій.
У цей момент у будинок увійшли Дмитро, Ольга та їхній син Денис. Денис був на рік старший за Лілю і страждав на аутизм. Скомпенсований для свого діагнозу хлопчик був відверто погано, про що прекрасно знали і Жанна з Сергієм, і Лілія.
Багато в чому саме тому вони заздалегідь і обговорювали з родичами час своєї відпустки в селі. Їм хотілося тиші та спокою.
– Не очікували вас побачити! – звернулася Жанна до двоюрідної сестри та її сім’ї.
– Та мама розповіла, що ви на тиждень у село поїхали. Ну ось ми і вирішили на цей час маму з Денисом теж сюди привезти. Одна-то вона з ним не впорається, а вас двоє, Лілька он велика вже – нагляньте за хлопцем! – заявила Ольга таким тоном, немов усе так і мало бути.
У Жанни і Сергія пропав дар мови.
– Мамо, я на пленер! Зараз сонце гарне буде, – сказала Ліля і побігла сходами на другий поверх за всім своїм художнім скарбом.
– Біжи, донечко, – схвально кивнула Жанна.
На якийсь час усі забарилися. Але, розуміючи, що Ольга з Дмитром збираються їхати, а Дениса і Наталю Федорівну залишають у селі, Жанна зібралася і вирішила прояснити ситуацію.
– Тітко Наталю, і мама, і я з вами зідзвонювалися ж. Ми домовилися, що на тиждень – конкретно на цей тиждень – будинок у нашому розпорядженні.
– Так вас ніхто й не жене! – усміхнулася Наталя Федорівна.
– Ну все, ми поїхали, – кивнула всім на прощання Ольга.
– Зачекайте! – підвищила голос і звернулася до сестри та її чоловіка Жанна.
– Що?! – невдоволено запитала Ольга.
– Якщо ти з чоловіком маєш намір зараз поїхати, то я тобі відповідально заявляю, що доглядати за вашим сином я не буду! – намагалася спокійно говорити Жанна.
– Переломишся? – абсолютно знахабнілим тоном запитала Ольга.
Жанна нічого не відповіла, кивнула чоловікові і вони разом вийшли з дому. Батьки вирішили, що зараз найкраще піти до доньки.
– Мамо, мені Денис, коли вони востаннє в нас у гостях були, уже мої улюблені олівці зіпсував. Я його до мольберта і фарб тут не підпущу! – схвильованим голосом попереджала батьків Ліля.
– Донечко, не переживай. Пам’ятаємо ми все про поведінку Дениса. Тебе в образу не дамо! – заспокоїла доньку Жанна.
– Можемо додому поїхати, якщо що, – запропонував Сергій і обійняв своїх дівчаток.
– Ну от як так можна взагалі?! Домовлялися ж. Ну що за нахабство? – запитувала Жанна.
– Ну такі вони, що зробиш, – відповідав Сергій, – хоча цього разу все ж здивували.
Якщо вечір у розширеному складі пройшов ще якось більш-менш, то вночі в будинку запанував хаос.Тільки-но всі заснули, як хлопчик підвівся і почав ходити, розбудивши всіх скрипом мостин.
Потім він зажадав від своєї бабусі увімкнути йому планшет. На весь будинок пролунали звуки рекламного ролика про корм для собак.
З’ясувалося, що Денис любить на повторі і на великій гучності дивитися одну цю якусь конкретну рекламу.
– Тітко Наталю, може, можна все-таки вкласти Дениса спати? – цікавилася Жанна, яка спустилася в кімнату на першому поверсі, в якій влаштувалися бабуся з онуком.
– Ні, він якщо не спить уночі, то не спить. Удень потім лягає, – відповіла жінка.
– Давайте я навушники йому свої дам, – запропонувала Ліля, яка теж спустилася вниз.
Дівчинка простягнула братові навушники. На це Денис ніяк не відреагував, він немов і не бачив, що Лілія простягає йому щось.
– Ну, тобто нам усім не спати?! – не витримала Жанна. – Ліки йому якісь дайте!
– Ну зараз! Будемо ми ще хлопцеві нирки садити! Вам заважає він спати, ось ви пігулки і пийте! – з інтонацією господині становища заявила Наталія Федорівна.
У цей момент Жанну і Лілію назад нагору повів Сергій, який теж, звісно, не спав.
Сяк-так усі змогли заснути годині о п’ятій ранку. Цього ранку півнів уже ніхто не чув – усю ніч інший “будильник” був активний.
Толком так і не заснувши, Сергій першим вирушив на кухню. Він швидко наробив бутербродів і заварив у термосі чай. І вирушив будити своїх дівчаток.
– Жанно, Лілю, вставайте. Я сніданок уже відніс у машину. Умивайтеся, одягайтеся і поїдемо снідати на ставок!
– Татку, ти в нас найкращий! – ледве розплющивши очі, обійняла батька Лілія.
– Це ти чудово придумав, – підтримала доньку Жанна.
Дорогою на ставок Жанна міркувала.
– Мені з одного боку навіть соромно якось. Ользі з Дімою, тітці Наталі, ясна річ, важко з Денисом. Але ж ми раніше допомагали їм. Мені шкода їх. Але ж вони потім просто нахабніти почали!
– Мамо, чого нам соромитися? Ви ж домовлялися про те, що ми одні тут будемо, – заспокоювала маму донька.
– Ну і те, як учора поводилися Дмитро з Ольгою, – це якось занадто! – підсумував Сергій.
Поснідавши в тиші, дивлячись на воду, вся сім’я якось розслабилася і заспокоїлася. Трохи поплававши у підбадьорливій водичці, відпускники почали збиратися додому.
Все-таки висіло над ними те, що там у будинку одна літня жінка з непередбачуваним підлітком.
Зайшовши в будинок, Ліля жахнулася.
– Мамо, тату, це ж моє все, мій начерк учорашній!
Дівчинка розплакалася, а Жанна поспішила піднятися на другий поверх і перевірити двері в кімнату, де були замкнені всі їхні речі. Шпінгалет на дверях був відчинений.
Жанна спустилася вниз, у неї були запитання до родичів.
– Тітонько Наталко, чому двері в нашу кімнату відчинені? Чому Денис спотворює малюнок нашої доньки? Хто йому взагалі дозволив без дозволу брати чужі речі?
Хлопчик ігнорував усе, що відбувається навколо, і продовжував правити малюнок Лілії.
– Я двері відчинила. Я у себе вдома, де хочу, там і ходжу. І прямо взяли-то у вас не знай що! Денис любить малювати. А мені його зайняти чимось треба було, – таким тоном, немов їй усі зобов’язані, відповіла Наталя Федорівна.
– Ну нам уже час! – не витримав панських замашок старенької родички Сергій.
Чоловік покликав дружину і доньку наверх збирати речі. У нього всередині в той момент усе кипіло, але він якось усе ж зміг узяти себе в руки. І тут то йому і прийшла в голову думка.Спеціально для сайту Stories
– Дівчата, але ж на турбазі на ставку начебто прокат різного інвентарю є. Я бачив і намети там у них, і вудки. Може, поїдемо, дізнаємося? Та й розмістимося там із наметом! Як вам ідея?
– Хорошо ідея! – підтримала Жанна чоловіка.
– Круто, тату! Я в наметі ще ніколи не ночувала! – загорілися очі у Лілії.
– Тоді їдемо! А в місто повернемося, купимо тобі все для художки, що Денис зіпсував, – обійняв доньку Сергій. – Зате гамак нарешті випробуєш!
Сергій, Жанна і Лілія чудово влаштувалися “дикунами” на ставку. Кілька днів вони спали в наметі, готували на вогні, плавали і стрибали з тарзанки. А Сергій ще й рибалив!
Ну Наталя Федорівна та Ольга від мами Жанни дізналися про себе багато цікавого.Спеціально для сайту Stories
