Це моя сім’я. Моя дружина і мої доньки. І ми будемо жити так, як вважаємо за потрібне
Дарина прокинулася від наполегливого дзижчання електробритви. Андрій збирався у відрядження, по ранковому холодку поспішав
А Марія подумала: погана прикмета. І тут же згадала те відро з малиною і поправилася: хороша прикмета
Чоловік просто не повернувся додому. Марія чекала на нього, як зазвичай: варила суп, розвішувала
– Ні, Іро. Таке не пробачають. Ти не переживай. Батько твій точно не пропаде без мене
– Ти завжди мені все пробачала! То чого ж зараз влаштувала? – з чужим
– Не може бути! – Наталя похитала головою. – Вона ж казала, що грошей у неї немає. А тут квартира
– Дарино, мені мама дзвонила… Щодо наших меблів. Сказала, щоб ми прибрали оголошення про
– Мені потрібно, щоб мій син був щасливий, розумієш? Шлюби за розрахунком часто дуже міцні
– Я ж не прошу у вас золоті гори, – Ліля надула губи, –
– Я не для того вчилася і працювала. Щоб тепер сидіти в селі. І доглядати за твоїми батьками
Ольга постукала пальцями по столу. Звіт ніяк не сходився. Думки розбігалися в різні боки.
– Йди звідси. Не буду більше витворяти подібне. – Пообіцяла мати. – Поїду. Живіть тут. Радійте
– Ну нарешті! – Закричала Лера, побачивши матір на порозі. – Я вже не
– Я зрозуміла, що це не побачення. – не надто ввічливо сказала Юля
– Подивися на себе, на кого ти стала схожа! – гидливо сказав чоловік. –
– Знаєш, – сказав Андрій, обіймаючи дружину, – я зрозумів одну просту річ. Неважливо, скільки ти заробляєш. Важливо, хто ти є насправді
– Оленка! Ти вдома? Ти навіть не уявляєш, що сьогодні сталося! – пролунав гучний
-Раніше я на себе намагалася не дивитися. Сорок років – не найкращий вік, щоб собою милуватися
-Ну Катька учудила!!! – Максим насилу переводив подих, зігнувшись навпіл і намагаючись заспокоїти дикий

You cannot copy content of this page