Родинні історії

Підліток закидав матір докорами, але незабаром дізнався, скільки грошей вона витрачає на нього

Інга ніколи не скаржилася на життя. Незважаючи на 2 невдалі шлюби та статус матері-одиначки, жінка завжди залишалася оптимісткою. Тим більше, що її останній чоловік, батько їхньої спільної дитини, завжди допомагав грошима (не рахуючи аліментів) і намагався підтримувати дружні стосунки.

Якось після переказу певної суми від колишнього чоловіка «на обновки для малого» Інга та її син Влад вирушили до торгового центру. В одному з магазинів одягу Інга побачила вказівники зі знижками. А їй якраз не завадила б пара гарних шкарпеток. Усього 30 гривень. Смішна ціна. Не встигла вона їх навіть розглянути, як раптом почула ламаний голос Влада:

— Мам, але ж ми прийшли за одягом для мене і купуватимемо його на мої гроші.

– Твої гроші?

– Так. Адже за фактом ці гроші тато віддав мені через тебе. Тож підемо далі, он до тих футболок.

Інга не знала, як реагувати на таку поведінку сина. Вона й подумати не могла, що йому вистачить зухвальства так розмовляти з нею. Та ще й на людях. Вона хотіла спитати, чи дійсно йому шкода для матері пари шкарпеток. Але це був не найкращий варіант, тому що виникала імовірність гучної сварки.

Влад вибирав собі одяг, ледь поглянувши на цінники. Мабуть, він вважав, що батьківська допомога безмежна. Поки він бігав із вішалками по примірювальним, Інга думала, що їй краще зробити по поверненню додому. Вона не дозволить такого ставлення до себе. Будь то її син чи хтось ще. На щастя, ідея прийшла прямо біля каси.

Коли Влад виклав перед продавчинею речі, виявилося, що підсумкова сума перевищувала кількість готівки, яка була в Інги. Вона сказала синові, що доведеться відмовитися від чогось. На що Влад нетерпляче почав умовляти її зняти суму, якої бракує, з особистої карти. Тому що вона його мати і повинна утримувати до повноліття. Інга погодилася і за 10 хвилин повернулася з грошима.

Після того, як мати з сином повернулися додому, Інга вийшла на вулицю поговорити з колишнім чоловіком по телефону. Вона розповіла про те, що трапилося в магазині і про свій план, який вона виношувала більше години. Через нетривалий час колишнє подружжя дійшло згоди, і Інга сміливо повернулася додому.

— Якщо ти вже такий дорослий, — сказала вона під час вечері Владу. — То й житимеш по-дорослому. Ми з твоїм татом домовилися, що відтепер ти платитимеш за все, що їстимеш, питимеш і споживатимеш. Тобто їжа, одяг та комунальні послуги. Але оскільки ти не працюєш, витрачені тобою гроші вилучатимуться з аліментів, які прийдуть наступного місяця. Я віддаватиму тобі залишок, і ти можеш робити з ним усе, що душа забажає. Підходить?

Влад злякано дивився на матір, а потім розлютився. У результаті він погодився з її умовами, хоча до цього погрожував втекти до батька чи бабусі. Оскільки Інга була готова до шантажу, Влад залишився ні з чим.

Весь наступний тиждень Інга вираховувала гроші Влада та щодня демонструвала суми, які витрачалися на його утримання. Не для того, щоб принизити, а щоб дати зрозуміти цінність грошей. Чим далі заходив експеримент, тим більше змінювався Влад. До кінця тижня він щиро вибачився перед Інгою. Адже раніше він просто не розумів, що гроші — ресурс вичерпний і треба бути розважливим під час витрат.

Крім того, Влад дійшов висновку, що його мати — героїня, оскільки вона може впоратися з будинком та іншим, оперуючи своєю невеликою зарплатою та аліментами. Інга з радістю помирилася із сином. Вся образа зникла в одну мить, поступившись місцем простому розумінню, що Влад — ще дитина, яка не до кінця розуміє це життя. І добре, що його «навчання» почалося зараз, під крилом матері.

– Мамо, а хочеш я тобі подарунок куплю? – натхненно запитав Влад.

Інга не змогла відповісти, а тільки посміхнулася і розплакалася.

Вам також має сподобатись...