Випадково познайомилася з хлопцем. Закохалася. І він теж. Ось тільки в нього і зріст менший від мого, лише 170 і вага 72 чи 73 кг. Словом – стройнячок такий. В мене ж зріст 175, а вага 85.
Усе йшло добре і справа вже до весілля, заяву подали, а подруга все пиляє мене і пиляє, що, мовляв, він, поки закоханий, уваги на мою фігуру не звертає, а трохи час мине – не захоче мати справу з моєю комплекцією і розлучиться.
Батьки теж якось так посміхаються дивно, коли він поруч зі мною стоїть. Я вирішила трохи зайнятися собою. Зачіску змінила, до стоматолога записалася. Ще вирішила до весілля вагу скинути. Сюрприз усім зробити.
Знала про це тільки подруга. Звернулася я до лікарів-дієтологів. Склали вони дієту, а для вірності я ще таблетки для спалювання жиру в аптеці прикупила. Взяла себе в руки і стала втілювати задумане. За два тижні на 5 кг схудла.
Радію і подруга хвалить, а ось коханий став дивитися на мене якось зі співчуттям чи що. Ще через два тижні героїчних зусиль я скинула ще 3 кг. І раптом мій коханий запитує, чи не захворіла я.
Я віджартувалася, що апетиту немає від хвилювання перед весіллям, і далі худну. Ще за тиждень телефонує мама коханого і питає, чим я хворію і скільки треба грошей на лікування
Я слухавку кинула, образилася, засмутилася, до мами побігла, а вона туди ж. Каже, що вже сусіди питають, чим я хворію. Тут я зрозуміла, що налякала всіх і засмутила.
Довелося зізнатися, що худну, щоб мене майбутній чоловік не кинув. Батьки посміялися, майбутня свекруха потиснула плечима, а ось з коханим мало не розійшлися.
Він страшенно образився, що я могла подумати, що він тільки фігурою цікавиться. Кричав, що він не дурень малолітній, який ганяється за скелетами.
Що, мабуть, мені потрібно ще рости і рости, поки не зрозумію, що кохання і сім’я не будується на зовнішності і, якщо я йому не довіряю, значить і він мені довіряти не може. Пішов він тоді і два тижні не приходив і не дзвонив.
А я кинула всі дієти і плакала вже від жаху, що втратила коханого. Через два тижні він прийшов, подарував мені каблучку і попросив, щоб я була такою, щоб ця каблучка ніколи не звалилася з мого пальця.
Живемо ми уже 11 років. Ростимо двох діточок. Вищим на зріст чоловік не став, але я його трохи відгодувала, і тепер він теж не такий уже й топольок.
