Нещодавно наша донька потішила нас новиною про своє швидке заміжжя. Ми з чоловіком переживали, що вона до 27 років так нікого й не зустріла. Вона в нас вимоглива, шукала хорошого чоловіка. І, нам здавалося, знайшла.
Її наречений – хороший і працьовитий хлопець. Вони познайомилися на роботі, зустрічалися рік, а тепер вирішили одружитися. Весілля зараз робити не хочуть, не до цього нині.
Просто розпишуться, а потім відзначимо весілля, коли життя налагодиться. Ми вирішили перед розписом познайомитися з батьками зятя. Покликали їх до нас додому.
Ми тільки нещодавно закінчили ремонт, не соромно запросити людей у будинок. Я приготувала свої найкращі закуски, щоб порадувати гостей. Чесно кажучи, все пройшло просто чудово.
Вони здалися нам хорошими людьми. Багато розповідали про сина, добре жартували і поводилися дуже пристойно. Після вечері сваха пройшлася нашою квартирою, уважно її оцінюючи.
А тоді сказала, що ми гарно облаштували квартиру для доньки. Ми з чоловіком тільки переглянулися. Річ у тім, що цю квартиру ми купували не для доньки. На неї ми збирали все життя, потім ще довго робили ремонт.
Ми облаштовували її для себе, на свій смак. Дітям же ми збиралися подарувати нашу однушку, яка мені давно ще дісталася від бабусі. Там непогана квартира, тільки без свіжого ремонту.
Ми в ній прожили понад 20 років і не скаржилися. Нам здавалося, що власне житло – це і так непоганий старт. Адже ми так само починали. Багато працювали, щоб і доньці було де жити. Усе це ми й розповіли сваті та свату.
Вони одразу змінилися в обличчі й заспішили додому, а наступного дня до нас уся в сльозах прийшла донька. Каже, що через нас батьки зятя відмовилися дарувати йому на весілля гарну машину.
Мовляв, вони намагалися не відставати від нас, раз ми мали подарувати гарну квартиру, а як ми віддаємо стару, то немає сенсу купувати дітям новий автомобіль. Та й зять тепер якось зам’явся з весіллям.
То що виходить, це було весілля за розрахунком? Донька каже, що все не так, просто у них були плани на нашу квартиру. І що нам тепер робити? Може, не упиратися і поступитися квартирою, щоб донька не втратила нареченого?
