Подруга через мій успіх виїхала з міста і звільнилася з роботи

Ще з університету у мене була подруга, яка постійно мене підтримувала. Ми, як то кажуть, і в вогонь, і в воду разом. Стільки ми всього пройшли, недоспані ночі, сесія, іспити і купа інших проблем.

Все помінялося в один момент. Та про це пізніше. Я думала завжди, що між нами, чи не платонічний зв’язок. Ми розуміли одна одну з пів слова, могли говорити годинами, і навіть не набридали ці розмови.

Знімали разом квартиру, ділили першу зарплату і останній шматок хліба. Потім разом пішли влаштовуватися на роботу в одну фірму, і все перевернулося. Перших 2 місяці роботи, звісно Оля мала велику перевагу.

Вона досконало знала англійську мову, тому було легко. Ну і, звичайно, по заробітній платі також було краще, вона, як досвідчена і більш прокачена дівчина отримала тоді в 2 рази більше за мене.

Я зі ці кілька місяців підучилася, стала розумітися в специфіці роботи, подружилася з начальством, а головне – стала приводити багато клієнтів. Звісно, працювавши на ставку мені це не сподобалося, і я запитала про систему бонусів, чи бодай невеликої доплати.

Ми значно переглянули заробітну плату і домовилися, що менеджер буде отримувати ставки в 4 тисячі і ще бонуси за виконаний об’єм.

Довго розказувати, та і мало хто зрозуміє. Але справа в тому, що коли я почала отримувати оплату значно більшу, ніж Ольга, я стала для неї ворогом, не менше.

А через кілька місяців вона взагалі звільнилася з роботи і виїхала з міста. Я не знаю чому так, я намагалася зрозуміти, що такого сталося, чим я завинила, що тепер вона не хоче зі мною спілкуватися.

Але вона мене ігнорує. Поясніть мені, може це я що не розумію. Я б дуже хотіла налагодити відносини, адже вона для мене стала як сестра. В мене в цьому світі немає більш рідної людини, ніж Оля. Я не хочу її втрачати, не хочу картати себе думками, що це через мене так відбувається. Як мені до неї підійти з якого боку?

You cannot copy content of this page