Історії про дружбу

Подруга дитинства сплуталася з одруженим, дізнавшись про таємницю, не можу спілкуватися з нею, а ми товаришували з дитячого садка

Аліса завжди вважала себе правильною людиною. І хотіла бути оточеною такими ж людьми. У неї був чоловік і дитина, яку зовсім недавно відправили до 1-го класу. Вона успішно виконувала роль господині та матері. А також з радістю підробляла власним хобі – в’язанням одягу.

Іноді Аліса зустрічалася з подругою дитинства, Інною. Їхня історія починалася з часів, коли вони разом грали у дворі, ходили в одну групу дитячого садка. А потім уже товаришували з паралельних класів. Інна завжди була смілива. Вона була ініціатором різних витівок та цікавих прогулянок. Аліса була скромнішою і тихішою. Але запал подруги завжди захоплював і надихав її. Вони ніби доповнювали одна одну, і саме це робило їхню дружбу такою тривалою.

Якось Аліса прийшла в гості до Інни. Та жила одна в орендованій квартирі, і найчастіше саме у неї проходили всі зустрічі. Як завжди розливши чай по чашках, подруги посідали за кухонний стіл і почали обговорювати все підряд. У якийсь момент розмова торкнулася теми позашлюбних зв’язків, на що Інна раптом заявила:

— Ой, та усі вони зраджують. Мене це, на щастя, не торкнеться.

– Ти до того, що заміж не збираєшся?

— Ні, я до того, що я з іншого боку барикади.

Аліса не могла зрозуміти, про що говорила її подруга, і попросила пояснити. Тоді Інна розповіла їй про свого чоловіка.

— Загалом його звуть Мишко. Він мені дуже подобається, і ситуація така, що він одружений. Але в жодному разі не думаю, що це триватиме довго.

– І він зраджує своїй дружині з тобою?

– Ага.

– Тобі не соромно?

– Чого б це? Це він до мене поліз, і йому має бути соромно. Я нікому нічого не зобов’язана. Просто насолоджуюся життям.  Так само як чоловіки, — засміялася Інна.

Аліса не могла повірити, що її подруга може так поводитися. Це жахливо, принизливо та аморально. Лише погані жінки можуть бути коханками.

— А ти думала про його дружину?

— Так, і я йому відразу сказала, що не маю наміру будувати з ним стосунки.

Коханка була тією фігурою, якої Аліса підсвідомо боялася весь свій шлюб. Скрізь постійно говорять про чоловічі зради, про раптові розлучення і дівчат, що виникають з нізвідки і одразу в положенні. Алісі дуже не хотілося ставати частиною подібної історії. І ось, виявляється, весь цей час вона дружила з потенційною руйнівницею чиєїсь родини.

— Має дітей? — сухо спитала Аліса.

– Двоє, здається. А що?

– Нічого. Просто, мабуть, весь свій сором ти розгубила ще у студентські роки. Я знаю тебе багато років, але цього не можу зрозуміти. Як можна зустрічатися з одруженим?

— Та ти заспокойся. Я ж не з твоїм чоловіком зустрічаюся.

Того дня подруги дуже посварилися. Аліса різко засуджувала Інну за її поведінку. А Інна, яка навіть не думала вибачатися, розлютилася через те, що давня подруга не може підтримати її.

У результаті вже кілька тижнів Аліса та Інна не розмовляли. Інна все ж таки намагалася налагодити контакт за допомогою смішних картинок з інтернету. Але Аліса просто ігнорувала повідомлення. Їй було гидко спілкуватися з такою людиною.

Аліса і сама дивувалася своїй реакції. Адже Інна ніяк не нашкодила їй чи будь-кому. Звісно, ​​родина того чоловіка могла постраждати. Але не факт, що Інна була його першою коханкою. Та й до чого тут Інна, коли зраджує саме чоловік? У ньому проблема, а не в жінці. Інна завжди любила життя і намагалася брати від нього все.

Але з іншого боку, зрада – це злочин проти сім’ї. А Інна була тією, хто підтримувала такий злочин, що не знімає з неї вини. Аліса не знала, як їй вчинити. Вона все ще злилася на подругу. Але водночас і розуміла — то була не її справа. Інна поділилася з нею своїм становищем по секрету. І вона, як хороша подруга, мала це просто прийняти. Але Аліса не могла. Залишалося тільки сподіватися на якийсь час. Він завжди все розставляє по місцях.

Чи справді аморальна поведінка коханки стає причиною розпаду сімей? Як варто було б вчинити Алісі, щоб не зруйнувати дружбу? Чи дійде до усвідомлення Інна?

Вам також має сподобатись...