Поки вечеряли мені поставили ультиматум – якщо я не забираю онука, то вони переїдуть до мене жити. А я не хочу йти з роботи й з дітьми жити не хочу

Я погана бабуся – визнаю, але не маю ніякого наміру виправдовуватися чи змінювати своє життя. Попри те, що я на пенсії не перший рік, я маю улюблену роботу й не збираюся її покидати, щоб чахнути вдома. Та як це пояснити моєму синові та невістці – я не знаю, бо починається скандал, коли я говорю прямо. Я вже чула на свою адресу, що я егоїстка та не даю жити молодим.

Я дуже зраділа, коли в мене з’явився онучок. Я заїхала до них у гості, принесла подарунки як дитині, так і синові з невісткою. Все було як зазвичай – я працювала та займалася своїми справами. Якось прийшов син з букетом квітів та моїми улюбленими цукерками. Це був хабар, щоб я з онуком трохи посиділа.

Він поясним це тим, що невістка моє поїхати на конференцію по роботі, а його начальник не відпустив, то ж з дитиною немає кому сидіти. От тільки я на таке не підписувалася і планувала все кидати заради онука. Та й з дитиною сидіти – справа не з легких та й не хочу я з пелюшками возитися.

Вже через кілька днів прийшов до мене син з невісткою та онуком без попередження. Я приготувати нічого не встигла, то ж довелося замовляти. Поки вечеряли мені поставили ультиматум – якщо я не забираю онука, то вони переїдуть до мене жити. А я не хочу йти з роботи й з дітьми жити не хочу. Як тепер викрутитися?

You cannot copy content of this page