Коли мій єдиний син повідомив про одруження та підготовку до весілля, свати наполягли на розкішному гулянні. Весілля було масштабним!
А батько Микити, Василь, з яким Світлана розлучилася ось уже років як 12, запропонував купити синові квартиру в центрі. Ну а Світлана сказала, що постарається за рік відкласти дітям грошей на машину. Молодята трохи докладуть і виберуть, яку їм треба.
А потім почав наближатися Світланин день народження. 50 років – така дата! З розмахом відзначити іменини, щоб усіх запросити: і рідних, і подруг, і колег з роботи, була Світланина давня мрія.
Світлана пам’ятала, що обіцяла синові гроші на машину, але вирішила витратити 1000 доларів на святкування, а всі гроші, що їй подарують, віддати синові.
Потім настали самі іменини. Ось тільки син з невісткою Машею, побачивши пишне гуляння в ресторані, одразу ж здивувалися, сиділи в кутку весь вечір із кислими обличчями. Не очікували побачити таке святкування маминих іменин.
За підсумками грошей подарували замало. Усього 350 доларів. На ранок після дня народження їй зателефонував син і почав повчати за вечірку в ресторані.
Мовляв, пишно ти, матусю, іменини справляєш. А я чую, як невістка йому у вухо щось нашіптує.
Я йому так одразу й кажу, що гроші, які мені на іменини подарували, усі йому віддам. А він швиденько слухавку поклав після цього.
50 років Свєті виповнилося нещодавно. Вона дуже хотіла відсвяткувати добре. Коли ще вдасться так відзначити день народження у колі близьких та друзів?
Живу сама, молодість пройшла. А хочеться чогось хорошого і зігріваючого душу. І таким було святкування, як і мріялося. За винятком одного – мій єдиний улюблений син явно не оцінив такого маминого бажання відсвяткувати.
Після телефонного дзвінка наступного дня після іменин стало сумно і боляче і таке відчуття, що я винна перед ним.
Я розумію, в чому вся суть. Машці, його дружині, різко знадобився свій автомобіль. І ніби я винна, що витратила таку велику суму на себе, а не віддала. Хоча це ж мої важко зароблені за рік гроші, які я відкладала із зарплати, багато в чому відмовляючи при цьому.
Світлана розлучилася з чоловіком давно, той, у свою чергу, одружився заново з жінкою з дитиною. Але син у її чоловіка був один, Микитка, тож і розщедрився тато на квартиру для молодих, та ще й у центрі міста, у новому будинку.
А Світлана вклалася у святкування молодих зовсім невеликою сумою, проте вона взяла на себе всі організаційні роботи. Скрізь бігала, домовлялася, вирішувала, замовляла. Свати ж сплатили левову частку урочистості.
Світлані було незручно і вона обмовилася синові і тоді ще майбутній дружині, що збере їм гроші на машину. Але в жартівливому тоні сказала, сподівалася, що зможе ще допомогти дітям.
Коли ж підходив час до ювілею, Світлана довго вирішувалась: робити іменини чи ні. 1000 доларів їй вдалося зібрати самотужки. 500 доларів вона вигідно вклала в одну справу і ще 500 вийшло прибутку. Пощастило!
Діти про машину нічого не говорили довгий час, якось байдуже проходили повз цю тему. Ось Світлана і вирішила:
«50 років — раз у житті буває. Хтозна, чи вдасться ще колись таке свято для себе коханої влаштувати».
І влаштувала. Ну, а гроші подарункові вирішила синові віддати.
Запросила вона до ресторану аж 30 людей! Навіть родичі з сусідніх країн приїхали. Краса яка! Світлана запрошення всім надсилала, написані вручну.
Син думав, що Світлана запросить сестру з двома близькими подругами і його з дружиною. Коли ж побачив цілий стіл гостей, обімлів.
«І де це ти, мамо, грошей так багато на святкування знайшла? І це з твоєї невеликої зарплати. Невже новий чоловік з’явився?»
«Ні, просто треба вміти економити!» – Відповіла Світлана.
Син передав ці слова невістці, і вона накрутила його. Сиділи вони все свято, ніби об’їлися лимонів.
Грошей подарували Світлані небагато. Натомість подарунки гарні: фен, тостер та німецький кухонний комбайн, який і тісто місить, і навіть овочі на олів’є ріже. Давня Світланина мрія!
Хоча не в подарунках суть, а в тому, що посидіти з близькими вдалося душевно. З піснями за столом та з танцями.
Я це святкування на все життя запам’ятаю!
Коли син дзвонив, то почав він з того, як я могла промотати такі гроші на святкування у ресторані. Далі почав скаржитися, що ніяк не збере грошей на машину, а кредит брати не хоче. І що я спустила всі гроші в трубу, адже обіцяла їм на весіллі грошей зібрати на машину.
І що приховала, що були в мене гроші, а я нікому не сказала, щоб не зазіхали на них. Зробила все для себе, а рідному синові не допомогла. І чую, що каже він не своїми словами, ніби невістка Маша йому це нашіптує.
І так мені прикро стало. Хоч плач. Запропонувала йому ті 350 доларів, що мені подарували, а він з образою кинув слухавку.
Тепер із сином спілкуємося холодно. Невістка з того часу жодного разу не зателефонувала. У гості вони до мене не заходять. А якщо в розмові з сином торкаємося теми машини, то тут я одразу чую на свою адресу шквал звинувачень. Свати теж ображаються на мене, невістка налаштувала.
І що подвійно прикро, машина їм не надто потрібна була раніше, збирали на неї гроші мляво, з небажанням. А тільки-но я ювілей відіграла, машина їм відразу ж і знадобилася.
Що тепер робити не знаю? Вже думаю, може, я справді вчинила недобре, егоїстично і зараз просто шукаю собі виправдання? Відчуття провини так і тисне на мене.
