Марина і Настя дружили з дитинства. Сварилися, мирилися, ділилися одна з одною таємницями, переживаннями, проблемами з батьками. Подружки були по-справжньому нерозлучними.
Особливого суперництва в дитинстві між ними не було. Але у віці, коли дівчата зазвичай розквітають, намітилися перші ознаки дівочої конкуренції. Марина була яскравою, стрункою й ефектною. Батьки дозволяли доньці фарбуватися, купували їй гарні сукні.
А ось Настя ходила з короткою стрижкою, оскільки мати дівчинки вважала, що тільки таку зачіску може носити власниця такого рідкого, тьмяного волосся. У неї були вічні проблеми зі шкірою. Суворий батько категорично не дозволяв доньці користуватися декоративною косметикою. А вже відвідування косметолога в сім’ї вважали дурістю.
Марина, яка вже знала толк у догляді за собою, намагалася допомогти подрузі. Адже часом достатньо деяких нюансів, щоб із сірої мишки зробити красуню. І ось уже коротка стрижка за допомогою нехитрого укладання стала виглядати стильно. Шкіра завдяки правильно підібраному догляду мала чистіший вигляд. Виявилося, що можна вибрати найпростішу сукню, але вона матиме чудовий вигляд.
На заходи Марина позичала Насті свої речі, які йшли дівчині просто незрівнянно.
Подруги закінчили школу і разом вступили до інституту. Батьківський вплив на Настю зменшився, дівчинка почала фарбуватися, вільніше вибирати одяг. Мишачий колір волосся став яскравішим завдяки відтінковим засобам. В обох дівчат стали з’являтися шанувальники.
Але все-таки печатка “непоказної подруги” закріпилася за Настею. Марина залишалася більш ефектною, у неї було більше шанувальників. Молоді люди змагалися за право зводити красуню в кіно або кафе.
Настя не подавала виду, але вона відчайдушно заздрила Марині. Ах, як їй хотілося б так само легко й недбало відшивати настирливих шанувальників, вибирати серед двох-трьох претендентів того, хто пригостить її сьогодні морозивом із капучино.
Але ні, все це діставалося красивій подрузі. Настя отримувала менше уваги.
Заздрість не заважала дружбі. Марина й гадки не мала, які почуття часом відчуває подруга. Та й Настя гнала від себе неприємні думки.
Ситуація змінилася, коли дівчата познайомилися з двома хлопцями. Високому Ігорю сподобалася Марина, а веселун і балагур Володя поклав око на Настю. Хлопці навчалися на останньому курсі юридичного факультету – розумні, інтелігентні, симпатичні хлопчаки.
Між Мариною та Ігорем одразу спалахнула іскра. Виникли ніжні почуття, молоді люди не могли надихатися одне одним. Весь час вони прагнули проводити разом. І все б добре, адже Володя почав залицятися до подруги Марини. Але з першої зустрічі серце Насті було віддане Ігорку.
Як же нила її душа, коли вона бачила, якими очима її коханий дивиться на красиву подругу. Коли вони компанією вибиралися в кафе, кіно або на прогулянку, Настя ретельно обирала вбрання, фарбувалася і робила зачіску. Простодушна Марина була впевнена, що всі ці хитрощі заради Володі, і вона допомагала подрузі, як могли.
– Думаю, тобі й не потрібні ці локони, Вовка і так невідривно дивиться на тебе, – засміялася Марина, завиваючи щипцями волосся Насті. Дівчина вже давно перестала носити коротку стрижку.
Настя неуважно посміхнулася у відповідь. Ах, знала б Маринка, заради кого ці локони! І коротка спідничка, яка відкривала красиві ноги дівчини, теж була для Ігоря. І стильний макіяж, який підкреслював тонкі риси дівчини.
Настя мала гарний вигляд. Але все таки навіть за найшикарнішого макіяжу і зачіски вона і поруч не стояла поруч із Марінкою, яка могла просто затягнути волосся у хвіст і ледь провести по губах блиском. З гіркотою “непоказна подруга” визнавала це.
Кожне слово Ігоря, звернене до Насті, дівчина сприймала як шанс. Коли хлопець цікавився новим додатком на її телефоні, це, звісно, був з його боку привід завести розмову. Швидкоплинний кинутий на неї погляд був, безумовно, прихованим проявом почуттів. І все-таки Настя розуміла, що обманює себе. Ігор бачив тільки Марину.
Стосунки з Володею так і не вилилися в серйозний роман. Хлопець побачив, що Настя не виявляє до нього нічого, крім дружнього інтересу, і захопився якоюсь іншою дівчиною.
– Шкода, що у вас із Вовкою нічого не вийшло. Ви були б чудовою парою, – із прикрістю вимовила Марина, коли вони з подругою вирішили випити по чашці лате в улюбленому кафе.
– Та ну, я одразу зрозуміла, що в цих хлопців нічого хорошого на думці, що у Вовки, що в Ігорка. Погуляти можна, а закохуватися не варто, – вимовила подруга.
– Ну ні, мій Ігорьок точно не такий. Я ж бачу, як він до мене ставиться, на руках готовий носити. Та й щодо Володі, я впевнена, ти помиляєшся, – заперечила Марина. Їй були неприємні слова подруги, адже в неї не було жодних сумнівів щодо почуттів коханого.
Настя знизала плечима. Їй так хотілося, щоб якась невідома сила розлучила закоханих. Звісно, вона мріяла, щоб Ігор покохав її. Але якщо таємній мрії не судилося збутися, то хоча б нехай він кине її подругу. Просто залишить без пояснення причин, захопиться іншою. Усе, що завгодно, аби щасливе Маринкине обличчя не нагадувало їй про те, що їй, Насті, нічого не світить.
Як і всі закохані, молоді люди сварилися. У ці моменти Настя пристрасно бажала, щоб ніяка сила не звела їх знову. Але Ігор і Марина завжди мирилися, їхні стосунки після сварки ставали ще міцнішими.
Хлопець завжди вигадував щось незвичайне, щоб вразити свою кохану. То він дарував їй величезний букет троянд рідкісної краси. А одного разу він замовив красиву машину з шофером і зустрів Марину після інституту, щоб вирушити з нею на прогулянку містом. Він робив усе, щоб дівчина почувалася принцесою.
– Намагається, щоб ти втратила пильність і знову повірила йому. Ненавиджу таких. Користуються нами, обманюють, щоб зрадити й мерзотно кинути, – обурювалася Настя, показуючи, як турбується за Марину.
Насправді обурення дівчини було пов’язане з тим, що увага Ігоря була прикута не до неї, а до тієї, хто на це не заслуговує.
Настя була переконана, що її почуття набагато міцніші, ніж Маринкині. Подруга завжди купалася в увазі чоловіків. Для неї що Ігор, що десяток інших.
– Настюш, як ти так можеш говорити? Ігор намагається з усіх сил. Йому важливо, щоб я пробачила його, – докірливо промовила Марина.
– Як ти можеш бути такою сліпою? Мені боляче бачити, як він знущається з моєї подруги. Так грати на твоїх почуттях може тільки негідник. У нього ж таких, як ти, мільйон! – гаряче переконувала Настя подругу.
– Та з чого ти взяла? – здивовано вигукнула Марина. Їй і в голову не могли прийти справжні причини таких слів Насті.
– Ти пам’ятаєш, що Ігор сказав, що планує поїхати в інше місто? Тебе не збентежило, що він тебе залишить? – нагадала “непоказна” подруга.
– Пам’ятаю, звісно. Юристів багато, і в нашому місті важко знайти хорошу роботу. Ми будемо все одно бачитися! А коли я отримаю диплом, то переїду до нього, – ділилася Марина своїми планами.
Настя знизала плечима. Як же їй хотілося посіяти черв’ячок сумнівів у душі подруги. Іноді їй це вдавалося. Маринка починала мучити Ігоря допитами, вередувала, і молоді люди сварилися. Однак після цих сварок Ігор ще більше уваги приділяв коханій.
Невдовзі молодий чоловік, справді, поїхав. Він хотів одружитися з Мариною і забезпечити родині безбідне життя. Ось тільки в маленькому місті було не так багато можливостей для цього. Тому щойно хлопець отримав пропозицію від солідної фірми, він одразу ж погодився.
– Як же я буду без тебе? Адже ти будеш так далеко, – плакала Марина, обіймаючи коханого.
Ігор втішав свою майбутню дружину і говорив, що постарається приїжджати якомога частіше. А ще він із першої ж зарплати почне відкладати гроші на майбутню квартиру.
Ігор поїхала, а Марина залишилася чекати того самого моменту, коли вони зустрінуться знову.
Життя Насті почало налагоджуватися. Вона теж сумувала за Ігорем, але все ж, коли він не миготів перед очима, їй було простіше не думати про нього. Дівчина навіть завела роман із дорослим чоловіком.
Але тут грянув грім серед ясного неба. Марина повідомила подрузі новину, що вона чекає дитину. Строк зовсім невеликий… Настя переконувала дівчину не казати нічого батькові дитини і позбутися дитини.
– Зрозумій, люба моя, він хлопець амбітний. Він зненавидить тебе за те, що ти руйнуєш його плани на кар’єру, – умовляла Марину підступна суперниця.
І все-таки дівчина розповіла Ігорю телефоном про те, що в них буде дитина. Відреагував він непогано, хоча й трохи розгубився. Але все ж, молоді люди прийшли до спільного рішення.
Батьки Марини були готові допомогти доньці з дитиною. Коли малюку буде хоча б півроку, молода мати з дитиною переїдуть до Ігоря. До цього часу спільними зусиллями новоспеченого батька і бабусь, дідусів потрібно буде вирішити питання з житлом.
Ось тільки перша відпустка в Ігорка планувалася тільки через шість місяців. Що ж, через півроку він приїде, і молоді зареєструють шлюб. З огляду на делікатне становище нареченої, у РАЦСі не доведеться довго чекати.
Серце Насті боляче занило, коли вона зрозуміла, що Ігор зовсім не проти стати батьком дитини Марини. І труднощі його не турбували. Як же їй було погано, як було важко стримувати свої почуття. Дівчина готова була віддати все, аби Ігор одружився з нею, з Настею. І щоб він виховував її дитину, а не ту, яку подарує йому Марина.
Життя Марини та Ігоря потекло в очікуванні майбутніх змін. Спілкувалися вони трохи рідше, ніж раніше. Ігор з головою занурився в роботу, у нього з’явилися часті відрядження.
Під час переїздів не скрізь був зв’язок. Марина сумувала, але намагалася з розумінням ставитися до ситуації.
Ось тільки Настя журилася на тему того, що майбутній чоловік зовсім не схожий на щасливого нареченого. Як же так, не знайти час поговорити зі своєю дружиною!
Навіть у делікатному стані Марина не втратила своєї краси. Вона трохи погладшала, форми її округлилися, і уваги вона стала привертати ще більше, ніж раніше. У неї з’явився шанувальник Олексій, який із прикрістю прийняв той факт, що з красунею йому нічого не світить. Тому він задовольнявся становищем друга. Навіть висловив сподівання стати хрещеним батьком Марининого малюка.
В Олексія була своя машина, і він часто підвозив молоду жінку в її справах, супроводжував за потреби. Настя постійно шепотіла на вухо подрузі, що ось саме Олексій і є той самий чоловік, який заслуговує на неї. А ще вона робила спільні фотографії Марини з Олексієм.
Одного разу Олексій не дуже по-дружньому обійняв Марину. Настя опинилася тут як тут із телефоном і зробила кадр. Марина насварила Олексія і сказала, що якщо подібне повториться, то вона припинить їхню дружбу. А подругу вона попросила видалити фотографію. Та, звісно, обіцянку дала, але фото залишила.
Але взагалі фотографій у Насті було багато. Іноді вона вмовляла подругу вирушити в компанії на озеро або ще кудись. І неодмінно робила знімки, за якими можна було зробити висновок про насичене життя майбутньої молодої матері.
Одного разу Настя сказала Марині, що у неї тяжко захворіла тітка. За словами дівчини, ця сама родичка жила в тому самому місті, де працював Ігор. Дівчина мала поїхати туди, щоб доглядати за тіткою.
– Ти подивися, як там мій Ігорьок. Ніби як він каже, що все гаразд. Але ми тепер не щодня спілкуємося. Він такий зайнятий, – сумно попросила Марина, дізнавшись, що подруга їде.
І Настя запевнила Марину, що відвідає Ігоря. І неодмінно розвідає, як він готується до свого майбутнього батьківства.
Збіглося так, що свої підступні задуми Настя приступила реалізовувати саме тоді, коли Ігор і Марина дуже мало розмовляли. Часом, майбутній чоловік приходив додому пізно ввечері і з прикрістю розумів, що дзвонити коханій уже пізно. Тож спілкування обмежувалося листуванням.
Тож страшне насіння, посіяне заздрісною подругою, впало на дуже благодатний ґрунт. Звичайно ж, Настя зустрілася з Ігорем і з сумом повідала йому, що Маринка після його від’їзду зовсім втратила голову. І є поруч із нею Олексій, з яким їх пов’язують зовсім не дружні почуття.
Фотографії стали доказом правдивості фатальних слів Насті. Ігор побачив багато знімків. Ось тільки той, найбільш “делікатний”, з обіймами Олексія дівчина не стала показувати відразу.
– Ти навіть не знав про Олексія? Звичайно, вона не говорила. У них усе вийшло за межі простої дружби, – з награним засмученням розповідала Ігорю Настя.
Ах, як вона була красномовна в цей момент. Як співчувала обдуреному Ігорку.
Звісно, Настя дуже добре підготувалася до зустрічі з коханим. Навіть відвідала салон краси. Бездоганний макіяж, шикарна, але дуже скромна сукня, стильна зачіска. Настя мала дуже гарний вигляд. А те, що поруч не було ефектної Марини, зіграло на руку тій, що завжди була в тіні красивішої подруги.
Засмучений Ігор збирався зателефонувати коханій, щоб з’ясувати ситуацію. Але Настя вмовила його не гарячкувати.
– Не треба, Ігоре, почекай. Зараз ти дуже схвильований і наговориш дурниць. Потерпи кілька днів, вона сама вийде на зв’язок. А ти постарайся заспокоїтися, – вчила Настя.
– Може, ти й маєш рацію, – задумливо промовив Ігор. Його дуже засмутили слова Насті, але в нього не було підстав не вірити їй. Він знав, що вони з Маринкою ніби рідні сестри.
– Я так переживаю за вас, – із запалом промовила Настя. В її очах світилася щирість.
Того ж вечора Настя зателефонувала Марині й розповіла їй про те, що Ігор зустрічається з іншою дівчиною. Нібито з колегою.
– Він каже тобі, що не може взяти слухавку, бо на роботі? Ах, моя люба, як же ти помиляєшся. Він просто не може говорити з тобою при ній, – співчувала Настя.
Коли оскаженіла Марина зібралася зателефонувати коханому, Настя дала їй таку саму пораду, що й Ігорю. Почекати.
Наступного дня Марина все ж таки зробила дзвінок, але Ігор, звісно ж, не міг відповісти. У той момент їй усе стало зрозуміло.
Ах, якби Настя була трохи менш красномовною… Якби Марина та Ігор вірили подрузі трохи менше, але трохи більше довіряли одне одному… Якби обставини не заважали молодим бути постійно на зв’язку… Підступна гадюка була би зганьблена, а закоханим би нічого не загрожувало. Усе могло б бути по іншому.
Але склалося так, що план Насті був приведений у виконання просто ідеально. Підступна подруга зі сльозами на очах повідомила Ігорю, що Марина позбулася дитини і зустрічається з Олексієм. Тут у пригоді стала та сама фотографія, де молодий чоловік обіймав Марину.
Було зроблено дзвінок Олексію з проханням бути поруч із Мариною. Звісно, Ігор дзвонитиме, але якщо є хоч найменша можливість уберегти дівчину від розмов із негідником, обов’язок Олексія зробити це.
Так і вийшло. Коли Ігор додзвонився до Марини, тієї не було в кімнаті. Трубку взяв Олексій і в найрізкіших виразах зажадав більше не турбувати бідолаху.
Настя старанно втішала Ігоря. Вона була уважна і чарівна. Зрештою, не була вона такою вже некрасивою. Просто завжди несла на собі печать “страшненької подруги”. А тут цієї печатки не було. Настя стала єдиною рідною душею для Ігоря. В одну мить вона проникла до нього в серце, а заразом й у ліжко.
Ні, звісно, Ігор не кохав її. Але відчував тепло і цінував підтримку. А ще в нього давно не було жінки, адже він зберігав вірність Марині. А Настя була така уважна, ніжна…
Марина проводила багато часу з Олексієм. Виношування дитини протікало добре, але їй потрібна була підтримка за відсутності найкращої подруги. Що ж, заміною Насті для неї став найкращий друг.
Він допомагав їй менше думати про зраду Ігоря. Цей негідник моментально забув про свої почуття і завів собі іншу жінку. Ще більш гіркою пігулкою для Марини стало те, що він абсолютно не цікавився майбутнім малюком.
Настя із сумом підтвердила думки подруги. Ігор їй прямо заявив, що йому категорично байдужа дитина. Звичайно, Марина могла б засумніватися в цьому. Але ж Ігор, упевнений у тому, що його кохана позбулася дитини, не дзвонив і не писав, щоб дізнатися все.
Понад місяць Насті не було в місті. Весь цей час вона докладала всіх зусиль для зближення з Ігорем. І в неї це вийшло. Зближенню посприяло те, що Насті не було де жити. Ігор дозволив їй жити у себе, і незабаром у них почався роман.
Молоді подали заяву в РАЦС і почали готуватися до весілля.
Не можна сказати, що хлопець забув Марину. Зовсім ні. Він не зізнавався навіть самому собі, що стосунки з Настею дозволили йому хоч частково заповнити ту порожнечу, яка утворилася в його душі після зради коханої.
Цьому зв’язку ніщо не заважало. Настя, на відміну від Марини, готова була кинути інститут. Вона взяла академічну відпустку і влаштувалася на роботу на новому місці. Дівчина раділа, адже збулася її мрія.
Як же їй хотілося втерти носа подрузі і показати, що Ігор належить тепер їй. Але Настя не наважувалася, адже це могло перешкодити її планам. Ось коли вони одружаться, тоді нехай Маринка про все й дізнається. Переживала підла інтриганка, що якимось чином інформація до ошуканої подруги дійде, і плани порушить.
І не дарма хвилювалася. Ігор не хотів ділитися своїми намірами ні з ким, щоб уникнути принизливих розпитувань про Марину. Але давньому другові Володі розповів про все. А той вважав за потрібне написати про це Марині.
Як же плакала бідолаха, як засмучувалася! Якщо до цього моменту вона зберігала в душі хоч якусь надію на те, що Ігор ще схаменеться і поверне її, то тепер у душі запанувала повна порожнеча. І тим жахливішим було горе, що винуватицею була найулюбленіша подруга.
Нічого підозрілого в цій дивній ситуації Марина не побачила. А ось Олексій задумався. Щось не сходилося у всій цій схемі. Занадто швидко нареченою стала та, що передавала інформацію між колишніми закоханими.
Поспішив він поділитися своїми думками з Мариною, але та не бажала слухати. Яка різниця, чому це сталося? Головне, що тепер вона втратила двох найближчих людей назавжди.
Але не міг Олексій так залишити цю справу. Надто кохав він Марину і бажав їй щастя. А ось чого він точно не бажав, так це використати ситуацію собі на благо. Чудово знав він, кого кохає та, що дорога йому більше за життя.
Не відразу вийшло в Олексія додзвонитися до Ігоря, адже той, як і раніше, був дуже зайнятий на роботі. Але все-таки одного разу йому пощастило. Не втримався Олексій і став вимовляти Ігорю за байдужість до майбутньої дитини.
– Марину ти кинув, Бог тобі суддя. Але ж вона чекає на твою дитину! – обурювався чоловік.
Тут прийшов час дивуватися Ігорю. Першим поривом було кинути слухавку, а перед цим сказати кілька лагідних Марининому коханцю. Але він вчасно зупинився. Яка ще дитина? Маринка ж позбулася її.
Втихомиривши емоції, поговорили все ж таки чоловіки по душах. Ігор жахнувся, коли зрозумів, що він накоїв. Лаяв себе страшенно за те, що повірив словам Насті.
– Я мав приїхати одразу ж, щоб побачити її і поговорити віч-на-віч, – у розпачі вимовив Ігор.
– Це найменше, що ти повинен був зробити, – відповів йому Олексій, який був усе ще злий на чоловіка за те, що той заподіяв стільки горя його коханій.
З величезним задоволенням Олексій прийшов цього дня до Марини, щоб повідомити їй цю дивовижну новину. Ігор не зраджував її. Як і вона, він став жертвою хитросплетених задумів підлої Насті.
– Так він увесь цей час думав, що я позбулася дитини і зустрічаюся з тобою? – розширивши очі, прошепотіла Марина.
Олексій кивнув. Так і є. Ігор нізащо не кинув би ні її, ні свою дитину, якщо по дурості не повірив би Насті.
– Але чому ж він так і не зателефонував мені, якщо дізнався про все? – сумно запитала Марина. Якщо навіть Ігоря обдурили, то що ж заважало йому зв’язатися з нею зараз? Мабуть, є в нього почуття до Насті.
А почуттів до Насті в Ігоря не було. Принаймні тих, про які думала Марина. І телефонувати своїй коханій він не хотів. Він бажав бачити її. Негайно. Тому чоловік тут же забронював квиток.
Але перед цим Ігор поговорив із Настею. Він ніколи не чіпав жінок, не став би цього робити і зараз. Але як же йому хотілося змазати по цій підлій нахабній фізіономії, яка створила стільки зла. Подумати тільки, він міг втратити свою Маринку, свою улюблену дівчинку і її дитину? Їхню дитину.
Крижаним голосом, ретельно вимовляючи кожне слово, Ігор зажадав, щоб підла виміталася з його будинку. Просто зараз. Цієї секунди.
Куди вона піде? Його це не хвилює. І знову ці вологі очі й ласкавий голосок. Тільки не тепер. Більше ніколи він не поведеться на мерзенну брехню нахабної жінки.
– Так, Ігоре, я була не права. Але ж це все через кохання до тебе. Мені здається, у тебе є почуття до мене. Можливо, навіть завжди були, – благально промовила Настя. У цей момент вона говорила щиро.
Яким же ударом було для неї почути те, що відповів чоловік. Він зареготав.
– Послухай, ти… Ніколи я не кохав тебе. Ти мені навіть не подобалася. Просто повівся на твою брехню і відчував вдячність. Тільки не розумію за що. Ти просто страшна, потворна зовні й у душі. Ти ні в яке порівняння не йдеш із Мариною, – їдко і зло говорив Ігор.
Сам того не бажаючи, він наступив на хворий мозоль Насті. Та розридалася, але жодного жалю не відчував Ігор. Йому, справді, було наплювати, де це породження пекла проведе ніч.
Коли Настя покинула його квартиру, Ігор почав збиратися.
Увечері того ж дня Марина сумувала одна. Вона чекала дзвінка від коханого, бажаючи почути його гіркий жаль. Але телефон мовчав. Мабуть, обдурений наречений все-таки встиг перейнятися почуттями до її підлої подруги.
Почувши дзвінок у двері, вона навіть не хотіла відчиняти. І все-таки вона відчинила двері. На порозі стояв Ігор.
Чоловік кинувся до своєї коханої. З животиком, що намітився, розпатлана і в сльозах, вона здалася йому ще красивішою, ніж раніше. Він обіймав і цілував її обличчя, руки, живіт. А ще він просив вибачення і бурмотів щось іще.
Як часто у своїх думках Марина уявляла, що побачивши на порозі Ігоря, прожене його. Як гордо підніме голову й окине холодним поглядом. Але ні на секунду вона не згадала про свої наміри. Вона обіймала його у відповідь, ридала, щось незв’язне шепотіла і цілувала.
Наступного дня молоді подали заяву в РАЦС. Реєстрацію шлюбу було призначено на найближчий час. Не зажадали навіть жодних довідок.
Молоді люди влаштували скромне весілля. На організацію пишної церемонії не було часу, та й гроші слід було поберегти. Батьки з обох сторін зібрали хорошу суму, щоб молодим було легше хоча б перший час.
Цього разу Марина їхала з чоловіком. І жодних інших варіантів бути не могло. Так, поки що в орендовану квартиру, але найближчим часом планувалася купівля власного житла.
А ось Настю вони більше не бачили. Одного разу з незнайомого номера Марині прийшло повідомлення зі словами “пробач”.
Більше нічого там не було. Прочитавши, Марина знизала плечима і викинула це дивне повідомлення з голови. Можливо, хтось просто помилився номером.
