Мені двадцять років. Я цілком нормальна дівчина, приваблива молода блондинка. Але у стосунках з хлопцями у мене якась дивна особливість.
Я знайомлюся з молодим чоловіком, починаю з ним зустрічатися, наші стосунки у повному розпалі, він мені дарує квіти, ми ходимо в кіно, з радістю відвідуємо гарні та дорогі ресторани.
Гуляємо вечорами під місяцем і дивимося зоряне небо над головою, дізнаємося про свої бажання та надії на майбутнє…
Потім я дізнаюся, що в нього до мене була дівчина, з якою він нещодавно розлучився. Він дуже любив її, був зачарований її красою.
Їхні стосунки були глибокими і довгими, практично все йшло до весілля. Вони познайомили батьків, а спільні друзі опинилися в одному колі спілкування.
І мені дуже хочеться дізнатися про неї більше, побачити її, познайомитися і навіть, можливо, стати її подругою, дізнатися, який хлопець у відносинах.
Знайти спільні точки за інтересами та з’ясувати справжню причину їхнього розлучення.
На мою думку, це ненормально, але я ні чого не можу з собою вдіяти. Цей інтерес не дає мені спокою. Поки мені не досягти цієї мети, я не в змозі щось робити. Цей інтерес мене не відпускає. Усі думки лише про це.
Друзі мені надали адресу та телефон колишньої пасії, розповіли цікаві історії з життя цієї дівчини.
Сама від себе не очікувала такого. Але мене це дуже заманює і цікавить. І так у кожних моїх стосунках.
