Родинні історії

Пробач, але я не вважаю тебе хорошою мамою. Тому ми не можемо довірити тобі нашу дитину і дозволити проводити з нею так багато часу, – рівним голосом відповів син

Я ніколи не поспішала виходити на пенсію, тому що дуже любила працювати. І коли цей момент настав, вдома мені швидко стало нудно. І, якщо чесно, дуже самотньо, тому що чоловіка не стало кілька років тому, а діти вже давно живуть в своїх сім’ях.

У мені було стільки енергії, яку можна було б витратити з користю! Тому я вирішила частіше навідуватися до свого сина і невістки, які жили неподалік від мене.

Крім того, мені хотілося проводити більше часу зі своїм 2-річним онуком. Поки молоді працювали (Анюта не захотіла йти в декрет), з малюком сиділа нянечка.

У якийсь момент я зрозуміла, що можу допомогти своїм рідним і замінити няню. Це ж ідеальний варіант і для мене, і для них, так як вони зможуть заощадити і не оплачувати послуги чужої людини.

У собі я була впевнена, адже я виховала двох прекрасних дітей. Та й зараз з цим набагато простіше: всі потрібні речі під рукою.

Це в мій час доводилося на всьому заощаджувати і рахувати кожну копієчку. Але ж жили якось! Головне – оточити дитину турботою і теплом. І я готова дарувати своєму онукові всю себе. Твердо вирішивши, я прийшла до сина і невістки, щоб розповісти про свою ідею.

Однак їхня реакція повалила мене в шок. Спочатку вони мовчки переглянулися, а потім просто вийшли з кімнати і хвилин 5 про щось жваво говорили.

Повернувшись, вони сказали, що їх повністю влаштовує робота няні, адже вона кваліфікований фахівець. Мовляв, вона не просто сидить з дитиною, а й використовує особливу методику.

Мені стало дуже прикро, і я попросила сина провести мене додому. По дорозі я запитала, що насправді не так, адже моя затія не така погана. У відповідь він сказав те, чого я ніколи не очікувала від нього почути.

«Пробач, але я не вважаю тебе хорошою мамою. Тому ми не можемо довірити тобі нашу дитину і дозволити проводити з нею так багато часу », – рівним голосом відповів син.

Це якийсь жарт? Невже він справді вважає, що я погана бабуся і мати? Так, я багато працювала, коли син був маленьким. Але у нас з батьком не було іншого виходу!

Ми дали дітям прекрасну освіту, поставили їх на ноги. Невже через стільки років я заслужила почути все це?

Мені здається, що невістка налаштовує сина проти мене. Напевно, їй просто набридло, що я постійно приходжу до них додому. Але крім них у мене більше нікого немає. Дочка вже давно вийшла заміж і поїхала за кордон.

Відчуваю себе просто жахливо. Ночами мене мучить безсоння, тому що я думаю про те, що зробила не так, де помилилася.

Адже раніше син ніколи не говорив мені нічого подібного! Та й у нас завжди були чудові стосунки. Невже всьому цьому край?

Вам також має сподобатись...