Родинні історії

Проблема в тому, що чоловік не може знайти роботу, без роботи вже 2 роки. Я в сім’ї одна працюю, і цього недостатньо для нормального життя

Мені 28 років. У мене є сім’я – чоловік та донька, яких я дуже люблю. Живемо ми разом із батьками чоловіка, у нас азіатська сім’я, і ​​у нас так заведено, жити з батьками, хочемо ми цього чи ні.

Але проблема в тому, що чоловік не може знайти роботу, без роботи вже 2 роки. Я в сім’ї одна працюю, і цього недостатньо для нормального життя.

Віддала доньку в державний садок, але вона там часто хворіла, і потім я вирішила віддати її в приватний садок, думаючи, що там краще за нею дивитимуться.

У мене зарплата 15 тисяч, із них 5 тисяч за садок плачу, 5 тисяч свекрусі віддаю на домашні витрати, 5 тисяч залишаю собі на проїзд на роботу та обід.

Зараз я вагітна другою дитиною і мені важко, тому що до роботи година їзди на маршрутці. На роботі токсикоз і слабкість, ледве витримую, додому приїду, готую, помию посуд і все.

Сказала вдома своїм, що не можу, вони кажуть, щоб не виходила на роботу, але я знаю, що якщо звільнюся, моя свекруха почне бурчати, що ми сидимо на її шиї.

У нас у країні криза і тому знайти роботу важко. Зараз чоловік, свекруха, свекор, усі безробітні, хоча раніше вони добре заробляли, мали свій бізнес.

Щиро кажучи, моєї зарплати не вистачає на життя. Я вважаю, що в мене ще хороша зарплата, а в інших місцях — зарплата взагалі від 8 тисяч.

Я не знаю, що мені робити, якщо звільнюсь, вдома буде важко без моєї зарплати, і на роботу мені з кожним днем ​​все важче їздити. Останнім часом втома така, що прямо хочу все і всіх кинути та втекти, куди очі дивляться. Що робити?

Вам також має сподобатись...