Іноді мій чоловік може виїхати по роботі на день-два з міста. Це нормально, і я давно вже до цього звикла. Не скажу точно, але, по-моєму, він лагодить якісь там вузли, життєво важливі для його фірми. Робота непогана, і я завжди ставилася до міні-відряджень із великим позитивом.
Ми на якийсь час відпочиваємо одне від одного. Ще він часто привозив мені подаруночки, коли повертався з поїздки. Щоб якось підбадьорити одне одного, ми іноді пишемо любовні листи. Нічого особливого, так, звичайні короткі “меседжі” двох людей у шлюбі. Можна сказати, любовні записки.
Не пам’ятаю, як ми до цього дійшли, але іноді кумедно надіслати якусь дурницю чоловікові й чекати від нього такої ж відповіді. Напевно, це і є романтика. Зазвичай цю гру починаю я, а він продовжує, але цього разу все було по-іншому. Він сам написав мені першим.
Його повідомлення було дуже дивним і підозрілим. У мене в телефоні було видно лише одну фразу, але потім вона зникла. Мабуть, чоловік її видалив, коли зрозумів, що відправив мені, але висновки я зробила. Тобто виходить, що він не тільки працював на виїздах. Але ще й із “зайчиками” бавився?
Перші кілька хвилин у мене був шок такої сили, що я навіть дихати не могла. Просто з очей лилися сльози, але без звуку і якихось схлипів, а я ніяк не могла зупинитися і взяти себе в руки. Хотіла зателефонувати чоловіку, але рука, немов сама по собі, відсмикувалася від телефону.
У якийсь момент я просто заснула. Думаю, так організм спробував уберегти мою нервову систему від шоку. Прокинувшись, я зрозуміла, що просто так я це не залишу. Хотілося щось зруйнувати, зіпсувати, стерти. І першою на очі потрапила шафа з речами.
Недовго думаючи, я залізла в неї і порізала ножицями речі чоловіка. Усі, до яких встигла дотягнутися. Потім під роздачу потрапили його фігурки на столі. Він завжди любив грати в ігри на комп’ютері і, як будь-яка дитина, колекціонував щось таке занудне.
Дорогі, запаковані в оригінальні коробки фігурки якнайкраще підходили для помсти. Коли я з ними закінчила, зателефонував чоловік і сказав, що буде раніше, ніж планував. І в голосі його не було ні грама фальші. Я перейшла в режим очікування, помста – страва, яку потрібно подавати холодною.
Коли чоловік прийшов додому, він, як ні в чому не бувало, вручив мені пакет із якимись смаколиками і пішов у вітальню. Саме там зберігалися його пластикові “скарби”, які тепер валялися то тут, то там. Побачивши їх, він завмер, потім подивився на мене, його обличчя спотворилося, і він почав кричати.
А що робити, любиш кататися, люби і саночки возити. Я відразу ж розкрила перед ним усі карти. “Зайчик”, “незабутні вихідні”. Я все знаю. Але чоловік лише марно намагався зібрати шматки своєї колекції, сподіваючись, що ще не все втрачено. Він помилявся. Це я знала точно.
Потім, коли вже він заспокоївся, ми сіли за стіл і почалася, нарешті, доросла розмова подружжя. Спершу чоловік не розумів або робив вигляд, що не розуміє, про які любовні записки я говорю, але потім він на секунду завмер і поліз у внутрішню кишеню за телефоном.
Там, в одній із соцмереж він знайшов свій список контактів, у якому був користувач з таким же іменем. Я подивилася на фотографію “зайчика” і жахнулася. Все було гірше, ніж я думала. На фотографії красувався товстезний, лисий мужик. З якоюсь пляшкою, а на тлі була сільська халупа.
За словами мого чоловіка, вони ніколи в житті не бачилися, але… Часто разом грали в комп’ютерні ігри. Потім він показав мені листування між ним і товстуном, а потім загальне листування їхньої команди: там усі чоловіки за тридцять, які перебувають у чомусь на кшталт групи з ігрових інтересів.
Дорогі дівчата і жінки. Вас колись ваші чоловіки називали наймилішими і найніжнішими словами, які ви тільки могли собі уявити? Напевно, тільки на початку стосунків, правда? Те, що я прочитала в чоловіка в телефоні, а потім і в ноутбуці, мене дуже здивувало.
Дорослі лоби, здорові чоловіки писали одне одному стільки ніжних слів, що просто не віриться, а ще там була купа картинок із кошенятами, сердечками, зізнаннями в коханні. Я такого ніколи не бачила і навіть повірити в це не могла. Я знала, що чоловік захоплюється іграми з друзями.
Але я ніколи й подумати не могла, що тон їхнього спілкування настільки близький. Це була приголомшлива новина. Виходить, що чоловік у своєму повідомленні написав тому лисому товстуну, що він хоче пограти з ним. Потім побачив, що написав не туди і машинально видалив пропозицію.
Після цього розмова вже пішла в іншому руслі. На кшталт того, чому я не зателефонувала йому, щоб усе дізнатися остаточно. Навіщо зламала його дорогу колекцію, адже він так довго її збирав. І так далі. Я, звичайно ж, якийсь час захищалася, як могла.
Але потім під лавиною запитань і аргументів від чоловіка мої відповіді стали звучати неправдоподібно навіть для мене. Довелося вибачитися і пообіцяти надалі обговорювати важливі питання, а не робити істерику на рівному місці. Я погоджувалася і намагалася змінити якось тему розмови.
Але уникнути скандалу вдруге не вийшло – він все-таки поліз у шафу за речами і побачив, на що вони перетворилися, але одяг його цікавив набагато менше, ніж його іграшки. Поки все добре, ми живемо, як і раніше, але деякі висновки я для себе зробила.
По-перше, не потрібно піддаватися емоціям, а реагувати на будь-яку новину адекватно, а по-друге, у чоловіків теж можуть бути свої секрети. Хоча чоловік каже, що в цьому немає нічого дивного і зараз усі мужики його віку так спілкуються.
