Я ніколи не даю в борг гроші. Це правил в мене з’явилося ще у студентські роки. Я тоді жила у гуртожитку. Багато хто з вас знає, як це бути студентом та жити у гуртожитку. Бувають непорозуміння, бувають свята та купа людей.
Одна з моїх сусідок попросила в борг досить велику як для студента суму. Обіцяла, що зі стипендії все поверне. В т часи для мене це були неабиякі гроші. Але все ж таки гроші я дала.
Звичайно ж, ніхто не поспішав повернути борг. Час минав, а від сусідки й привіту не було. Якось її впіймала та почала вимагати свої гроші назад, дійшло до скандалу, аж позбігалися всі. Мене дивувало те, як її почали захищати. Було дуже прикро, але я здаватися не збиралася.
При всіх свідках дала сусідці тиждень на повернення боргу. Пройшло сім днів і моя подруга принесла мені мішок з дріб’язком рівним сумі боргу. Подружка аж світилася від щастя, та все змінилося, коли я мовчки забрала сої гроші та подякувала.
За один вечір, уважно оглядаючи монети, я відібрала «браковані», які в мене купив колекціонер, що жив поряд. Таким чином, я ще й бонус отримала. Інші гроші просто віднесла на розмін в банк. З того часу я не даю та не беру гроші в борг. Також хочу порадити всім уважно обирати тих, кому довіряєте, бо дуже прикро, коли знайомі йдуть проти тебе.
