Родинні історії

Прийняла рішення переписати квартиру на дочку, а сина залишити з носом

Отже, у мене є старша дочка і син. Він одружений на жінці родом з Близького Сходу. Вся її родина вже давно живе тут, але менталітет іноді дає про себе знати. Дочка, можна сказати, зробила хорошу кар’єру. Але до своїх 33 років чоловіка поки не зустріла. Дітей немає тим більше.

Всі ми живемо разом, але забезпечуємо домашніх тільки ми з дочкою. Так як син уже давно не може влаштуватися на постійну роботу, а невістка сидить в декреті. Іноді заходять свати з подарунками для дитини. З ними відносини у мене непрості. Точніше у нас з донькою.

Справа в тому, що незаміжня жінка такого віку для них щось дивне. І при кожному зручному випадку вони кажуть, що їй потрібно «бути з чоловіком». Неважливо, коли і де вони знаходяться. На святах, просто при гостях. Вже 2 роки їх знаємо, а до сих пір не знаходимо, що відповісти.

Син взагалі не захищає сестру. Здається, його цілком влаштовує його становище. Не знаю, чи є такі традиції, як ображати людину за сімейний статус. Або, може, справа просто в антипатії.

Я боюся, що коли прийде мій час, ця сім’я просто виживе мою дочку з квартири. Син захищати її точно не стане. Дружина просто не дасть. Квартира-то їм потрібна. Звичайно, в такому випадку дочка знайде згодом житло, але ж їй і так непросто. А тут ще це.

Я довго думала про те, як вчинити з квартирою. І вирішила, що повністю перепишу її на дочку. Нехай син сам облаштовується зі своєю сім’єю (може, нарешті роботу знайде) і забирає дружину з дитиною в свій будинок. Адже дружина повинна бути з чоловіком. А так претензій ніяких не буде.

Звичайно, частина сумнівів нікуди не поділася. Але мені хочеться бути впевненою, що до моєї дочки ці люди більше не будуть приставати і виганяти її з житла під приводом «шукай чоловіка і йди до нього». Сподіваюся, що я вирішила правильно.

Вам також має сподобатись...