Мені зараз 24 роки. Так склалося, що я не можу зустрічатися з ровесниками – мені з ними просто нудно. Ось і примудрилася вибрати собі чоловіка 36 років і вийти за нього заміж, але не його вік став основною проблемою. До знайомства з чоловіком у мене була низка невдалих стосунків.
Коли з ним познайомилися, одразу спалахнула пристрасть, емоції. Ніяких розрахунків не було, ми однаково заробляли, хоч і не дуже багато, але на життя вистачало. Одного чудового дня він приїхав за мною на роботу, впав із квітами й каблучкою на коліна і запропонував вийти заміж за нього.
Він обіцяв зробити мене найщасливішою, носити на руках, виховувати дітей – аби тільки бути зі мною. Я погодилася. Уся моя сім’я, починаючи з мами, закінчуючи дідусем, були не те що категорично проти – вони навіть на весілля не поїхали. Він для них був уособленням усього найжахливішого.
Мама в нього узбечка, батько татарин, але зовні він дуже гарний, і я сама не одразу дізналася, що за кров у ньому намішана. Мене не бентежило, що він мусульманин, у ньому ніяк не проявлялося жодних властивих рис цієї релігії. Не було розмов із серії “надіти хіджаб”.
Минуло весілля, сім’я моя теж начебто заспокоїлася. Почався повільно мій кошмар. Чоловік почав мені намагатися забороняти спілкуватися з подругами, бо їхні моральні підвалини низькі і таке інше. Далі він вимагав пароль від усіх акаунтів і телефонів.
Потім почав перевіряти усі номери, робив роздруківки дзвінків – весь набір патологічних ревнощів, тільки поки що без рукоприкладства. Мені спочатку здавалося, то в нього це просто травма від розлучення з колишньою дружиною.
Він мені підносив ситуацію весь час так, що вона мучила його нібито нелюдськими ревнощами, що зламала йому життя. Я не надавала цьому значення, а даремно, адже я вислухала тільки одну сторону. Набагато пізніше мені стало відомо, скільки страждань зазнала ця нещасна жінка.
Але на той момент я все пов’язувала знову ж таки із травмою від минулого життя, і оскільки було кохання, я намагалася навпаки його змінити, допомогти вийти з цієї емоційної напруги. Але люди в 36 років не змінюються. Далі все ставало тільки гірше.
Якщо спочатку ці ревнощі мені імпонували, то потім мене стало просто вернути від його причіпок. Ніякі пояснення, нічого не допомагало. Зрештою мені й зовсім набридло виправдовуватися. Був серйозний скандал, я зібрала речі, зняла квартиру в іншому районі, бо він не відпускав мене на роботу.
За його словами, в мене там були коханці. Минуло два місяці, він з’явився знову весь такий із квітами, схудлий. Сказав, що ходив до психолога, працював над собою і тепер усе буде по-іншому. Як пізніше з’ясувалося, протягом усього цього часу він ходив у салони до повій.
Крім того, він мав нетривалі зв’язки з іншими жінками, набагато старшими за мене. Причому я можу про себе сміливо й упевнено сказати, що красива, струнка, освічена й цікава дівчина. Я пробачила його, він переїхав до мене. До цього ми жили в кімнаті 11 кв. м, що його влаштовувало, а мене дратувало.
Зате гроші на повій були завжди. Я, чесно кажучи, досі в шоці легкому, що він ходив цими брудними кублами. Місяць ми жили в мирі та гармонії, але ж я навіть не здогадувалася, що він не працює. Весь час йшов нібито на будівництво, де був виконробом.
Насправді просто наймав узбеків, утримував з них гроші і жив за рахунок цього. Незабаром його ревнощі спалахнули з новою силою. Цього разу в хід пішли кулаки, було введено заборону наносити макіяж, носити сукні, кофти з декольте.
Вигнати себе він не давав, а оскільки мої родичі живуть в іншому місті, і одного разу, коли я їм наважилася розповісти, що відбувається за завісою нібито щасливого життя, у діда ледве інфаркт не стався, то мені довелося справлятися самій.
Причому з’ясувалося, що його зради не скінчилися – як він гуляв, так і продовжує, при цьому мені приписує всілякі гріхи. Зрештою, я просто втомилася все це терпіти. Хочу дати безкоштовну пораду: не бійтеся таких ревнивих домашніх тиранів у жодному разі.
Якщо ви показуєте свій страх такій людині, вважайте, що підписуєте собі смертний вирок. Коли в хід пішли кулаки, я взяла чавунну сковорідку і зарядила йому так, що він тепер став мене боятися. Але, попри це, з’їжджати категорично відмовивсяю
Він став кричати, що він теж платив за цю квартиру, що відбере всі подарунки і речі в мене тощо. Схопив мій телефон, переписав звідти всі номери, став по них дзвонити, перевіряти. Коротше, така маячня і маразм, що просто жах.
Вночі він розбудив мене і став зі світлом біля ока намагатися випитати в мене зізнання в “невірності”. Я відвернулася і сказала, що мені вже все одно, що він думає, і я нічого ні доводити, ні розповідати не збираюся. Завтра ми маємо розлучитися.
Якимось дивом я вмовила його добровільно піти в РАГС, він погодився, назвавши мене повією. Я це слово почула за час шлюбу з ним, напевно, мільйон разів. Найсмішніше, що хвилин через 10 після цього він знову впав на коліна і став благати пробачити його.
Коли я відмовилася, спробував розпустити руки, а я дала йому під лопатки так, що його всього скрючило. Повірте, коли людина доведе, можна врізати добряче навіть сильнішому противнику. Хоча, звісно, відповідь теж може піти негайно.
У моєму випадку він боїться, бо знає, що я з суто юридичної точки зору можу надовго засадити за побої. Я такі заяви допомагала подругам стільки разів писати – і всіх таких “героїв” забирали. Наші органи за правильно заповненої заяви вміють працювати.
Можливо, цей страх і тримає його хоч у якихось рамках. Я не беруся зараз говорити, хто правий, хто винен. Тільки зараз я, на жаль, дізналася, що він зраджував мені по-чорному, а страждала я і моя сім’я. Незрозуміло за що. Добре, що я не народила – підсвідомо відчувала, що не потрібно і крапка.
Потайки пила протизаплідні пігулки, один раз він, коли засік, став навіть гроші в мене відбирати, щоб я не могла їх купити. Найсмішніше, що коли я йому заперечувала, що чому йому можна зраджувати, а мені не можна випити келих вина з подругою він одразу ж кричати, що ми всі шалави.
На цьому весь конструктив закінчувався. Напевно, це вже клініка. Такі люди, з такими комплексами не залишать у спокої ту, яка їх послала подалі. Біжіть, біжіть і ще раз біжіть. Таких ідіотів не можна переробити і їхнім словам не можна вірити.
