Хочеться спитати чи то поради, чи то втіху якусь знайти. Так сталося, що моя подруга дуже допомогла мені при розлученні.
Мій чоловік виявився ще тим гадом, тому лишив мене без квартири і навіть власних речей.
Як добре, що мені вистачило розуму дітей від нього не народжувати. Так ось, Яна мене витягла з великої депресії, в якій я перебувала довгий час.
Вона забрала мене жити до себе, прилаштувала на роботу, а я відплатила не дуже гарно.
На новій роботі я познайомилася з одним чоловіком, який відразу поклав на мене око. І так сталося, що я закохалася.
Я думала що це взаємно, тому з головою пірнула в нові відносини. А коли розповіла Яні, який чоловік на мене звернув увагу, то думала, що вона зрадіє.
Замість цього я отримала купу нервів і звинувачень. Яна казала, що він не любить мене, що він їй мстить через мене і він мене скоро кине.
Та як результат ми посварилися. Костя, цей чоловік, дійсно виявився не найкращим варіантом, але зрозуміла я вже це тоді, коли було пізно.
Зараз мені нема куди йти, я лишилася сам на сам з своїми проблемами і не готова далі щось робити, щоб не наламати ще більше дров.
Коли Янка попереджала мене я не вірила, а зараз я розумію, що вона єдина моя надія в цьому житті, рідних в мене немає, друзів теж, розійшлися ми з нею не дуже добре, і на фоні цього в неї почалися проблеми на роботі.
Я надто зухвало поставилася до всього, що вона мені сказала, а тепер буду кусати собі лікті, адже розумію, що він просто заздрив їй, і як тільки зрозумів, що я в його руках, що Янка втратила подругу і ми через нього посварилися відразу мене покинув.
Сказав що нічого особистого, йому було зі мною добре, але це всього лише спосіб помсти. Ось так.
