Я заміжня вже далеко не перший день, але нещодавно мого чоловіка наче підмінили. Я не можу нічого купити, навіть за продуктами піти. Я не розумію, що сталося. Він став грубим та контролює кожну копійку і я купити можу лише те, що він сказав.
В нас були сімейні проблеми, як у всіх, але питання грошей ніколи не поставало. Ми обидва працювали, тому й сімейний бюджет поповнювали разом. Так, мій чоловік заробляє значно більше, ніж я, але це ніколи не викликало жодних проблем.
Після появи дитини я почала ретельніше складати список покупок. Чоловік ніколи не цікавився, на що я витрачаю гроші, бо вдома завжди була смачна їжа та все для комфортного життя. Але рано чи пізно все стало змінюється, так і в мене сталося.
Перед святами я склала список покупок. Він вийшов досить великим, бо це були продукти й на Різдво, й на Новий рік! Ось тут в моєму чоловікові прокинулася якась жадібність. Він раптом вирішив перевірити, що я планую купити на свята.
Список продуктів став причиною скандалу. Чоловік дуже розлютився, а я ніяк не могла зрозуміти, чим я так завинила. Чоловік назвав мене нераціональною людиною, яка не вміє витрачати гроші. За його словами, я занадто багато хочу купити їжі, тому після свят доведеться половину викинути.
Він згадав торішню нарізку м’яса та ковбаси, до якої, за його словами, ніхто не доторкнувся. Так, в святкову ніч її не їли, але ми й не викинули, бо вранці все з’їли – бутерброди до кави всім сподобалися.
Ковбасу можна було б викреслити зі списку. Але невже це привід для сварки? За всі роки нашого спільного життя у чоловіка ніколи не було претензій до того, яка я господиня чи як я готую. Ми пережили купу криз, але нам вдавалося долати всі труднощі, бо я вмію відкладати гроші і не витрачаю зайве. Але навіщо скупитися перед святами?
Мої аргументи абсолютно не переконали чоловіка. До того, він сказав, що йому давно час взяти все під свій контроль і стати повноцінним головою сім’ї. Що це за дурні стереотипи? Ця сварка відбила будь-яке бажання щось робити.
Почуваюся так, ніби скоїла якийсь злочин. Невже я заслужила на таке ставлення до себе? Подруги кажуть, щоб я відпустила ситуацію і подивилася, як чоловік справлятиметься. Вони впевнені, що вже через тиждень він вибачиться і не захоче щодня складати безглузді списки. Може, мені дійсно варто просто заспокоїтися?
