Коли Юлія стала мамою, для неї настав період самообмеження і випрошування грошей у чоловіка Сергія.
Доводилося просити на все: на дитину, на продукти, на колготки та інші предмети особистого вжитку. Звичайно, чоловік давав їй потрібну суму, але кожен раз при цьому незадоволено нагадував, що потрібно економити. Не те щоб Юля була зла або тримала образу, але їй не подобалося таке становище.
Після декретної відпустки Юля змінилася, покращала і змінила місце роботи. Спершу зарплата була невелика. Їй довелося витратити багато сил, щоб начальство оцінило її по достоїнству.
Коли її зарплата стала трохи більше, Юля розповіла про це Сергію і сказала, що частиною буде користуватися сама. Той не заперечував, хоч і не втримався від чергової нотації з приводу економії.
Через рік Юлю підвищили. А ще через рік вона стала начальником відділу. Зарплата стала в 2 рази більше, ніж у чоловіка, але вона не стала про це йому повідомляти.
– Моєму чоловікові дуже важливо знати, що він головний годувальник у родині. Сергію буде неприємно, якщо жінка заробляє більше. Так він буде відчувати себе непотрібним і марним. І почнуться сварки. Я вирішила вберегти його і нас від цього, – пояснює Юлія.
Сума відкладених грошей росла, так що вона завела власний банківський рахунок. Частину з них вона час від часу витрачала на себе. Одяг, білизна, косметика, салони – все те, в чому чоловік не розбирається і на що він з меншою охотою давав би гроші. Також вона купувала більш якісні продукти, ніж ті, що вони могли собі дозволити раніше. Благо чоловік цього теж не помічав.
– Йому все одно, що на мені і яка сумочка. Сказала, що купила копію брендової, він і спокійний.
Все почало псуватися, коли одну з цих брендових сумок Юлі побачила Іра, сестра Сергія. На відміну від свого брата Іра розбиралася в виробниках одягу і косметиці.
– Нічого собі! – здивувалася Іра. – Значить, брат з сім’єю стали жити на широку ногу?
– Та куди там! – махнула рукою Юлина свекруха. – Живуть по-старому. А це, як його, копія.
Іра помахала головою:
– Ні, це не копія. Така сумка коштує як твоя місячна пенсія, мамо.
З цього моменту Іра швидко оцінила вартість повсякденного гардеробу родички і зробила висновок, що у Юлі є шанувальник. Сергій дізнався про це і закотив скандал. Тоді Юлі довелося розкрити всі карти. Але і це не допомогло.
– Значить, поки я ходжу з лотками на роботу, економлю на собі, ти купуєш туфлі за тисячі ?! Твоя помада коштує як тижневе відвідування кафе! А твоя сумка – як півмісяця моєї роботи. Навіщо? Навіщо я все це робив? І як ти могла приховувати від мене свій рахунок? Збиралася бігти кудись або є ще щось, про що я не знаю?
– Цей рахунок для нашої сім’ї. А якщо я і купувала собі щось на особисті кошти, так це тому що мені вистачило декрету. Коли я не могла навіть колготки собі купити без твого осуду! Ти постійно твердив, що потрібно економити. Думаєш, це було дуже приємно? Природно, я відкрила той рахунок, щоб був запас. Нехай він і мій, але гроші спільні. Не розумію, чому це тебе так зачепило.
– Хіба я тобі не давав грошей? – ще більше обурився Сергій. – Так, я їх заробляв і мав повне право знати, на що вони витрачаються. Але від сім’ї я ні копійки не приховував. Все віддавав вам з малюком. Думав, куди скільки виділити, щоб на кредит вистачило і щоб сина одягнути та інше. Я ніколи тобі не брехав!
З тієї розмови минуло 2 тижні. Сергій переїхав до матері. Синові сказав, що бабусі потрібна допомога, тому його не буде якийсь час. З Юлею вважає за краще не спілкуватися. А Юля щиро дивується за що на неї така образа. А, головне, як їй бути далі?
