Якось я спілкувався однією парою, і вони розповіли мені дику історію з їхнього життя.
Було тоді їм із його дружиною Марією по двадцять років. Вирішили вони жити разом. Довго шукали квартиру, але нічого відповідного знайти не могли. Бюджет був зовсім мізерний в них. І тоді свекруха пустила їх пожити до себе.
Жили вони добре разом, жодних проблем не було. Свекруха потроху повчала невістку, а та й не чинила опір особливо. Характер у дівчини був м’який: вона слухала свекруху, але робила завжди по-своєму. Але жодних образ ніхто не таїв.
І ось якось усі домочадці пішли на роботу, а дівчина залишилася вдома сама. Прокинулася і, побачивши в морозильнику вишні, страшенно захотіла наліпити вареників.
Вишні були свекрушини, і вона попередньо зателефонувала тій на роботу, щоб спитати дозволу. Однак вона на той момент була не на місці. Недовго вона почекала і швидко наліпила цілу гору вареників. Ліпили у них у сім’ї їх часто. Тому впоралася всього за годину. І собі, і звичайно, чоловікові з його матір’ю. Думала, як повернуться, так зрадіють і всі разом поїдять. Але не тут було.
Чоловік прийшов і зрадів. Уплітав вареники за обидві щоки. Дуже вони йому сподобалися. Марія прямо світилася від щастя і чекала свекруху. Свекруха ж, коли прийшла, вийшла з себе, почала кричати повним люті голосом. Посмішка зійшла з обличчя Марії. Виявляється, ці вишні вона готувала собі для пирога, який думала випекти на ювілей.
Вечір був зіпсований. Невістка проплакала всю ніч. Хлопець же розлютився і вирішив після цього переїхати.
Вони не спілкувалися з мамою близько року, але якось син вирішив запросити маму до себе на новосілля. Мама принесла величезний таз вареників. Усі посміялися і наїлися до відвалу.
